Бріош

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бріош
Походження  Франція
Необхідні компоненти борошно, яйце, масло вершкове, цукор, дріжджі і кухонна сіль
Святкова бріош по-королівськи (des Rois), Прованс
Натюрморт із бріош'ю, картина Ж.-Б. Шардена (Jean-Baptiste Siméon Chardin), 1763

Бріо́ш (фр. brioche) — французька солодка булка з тіста, до складу якого, зазвичай, входять борошно, яйця, масло, цукор, молоко, дріжджі (пивні), сіль. Нерідко в тісто для бріош додають родзинки, фрукти і/або подрібнений темний шоколад.


Виготовлення[ред. | ред. код]

Традиційна бріош округлої форми, складається з 6 частин, зліплених докупи перед випіканням.

Бріош правила за десерт, нерідко лише святковий, маючи безліч місцевих варіацій, зокрема у виборі наповнювачів і додатків до тіста.

Паризька бріош (фр. brioche à tête, «бріош з головою») — великий шар тіста у формі кулі, прикрашений угорі меншим.

Бріош подають до чаю або до кави.

Історія[ред. | ред. код]

Слово бріош / brioche вперше документально зафіксоване у 1404 на півночі Франції (у Нормандії), і вважається, походить з традиційних рецептів хлібу норманів.

Вже у XVIIXVIII ст.ст. бріош стає дуже популярним хлібо-булочним виробом у Франції, зокрема на північному заході і в центрі, включно з Парижем.

З бріош пов'язане виникнення одного відомого вислову-афоризму, що зазвичай приписують королеві Франції Марії Антуанетті. Насправді ж, французький мислитель Ж.-Ж. Руссо в своїй автобіографії «Зізнання» (фр. Confessions, 1783) згадує про одну поважну даму при дворі, що на зауваження про те, що, мовляв, «простий народ голодує», випалила: «Якщо в них немає більше хліба, нехай їдять бріоші» (фр. S’ils n’ont plus de pain, qu’ils mangent de la brioche). В українській мові вислів отримав популярність не в буквальному перекладі: «Як не мають хліба, нехай їдять тістечка»[1].

Французькі художники зображували бріоші в натюрмортах.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]