Бублик

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бублик
Sooshki.jpg
Походження Flag of Ukraine.svg Україна
Час приготування 40 хвилин
Необхідні компоненти борошно, молоко, яйця, дріжджі, цукор, сіль, масло
Зазвичай використовувані компоненти ваніль, цукрова пудра, мигдаль, мак, кориця
Схожі страви калач


Бублики з маком

Бу́блик (обари́нок[1], обарінок) — кулінарний виріб, пшеничне тісто кільцем, зварене у воді чи оброблене гарячою парою, а тоді запечене.

Залежно від розміру, вологості та м'якості може мати різні назви, також різні назви можуть вживатися в різних регіонах.

Також бубликами часто називають різні предмети у формі тора.

Етимологія[ред. | ред. код]

Слово бублик походить від прасл. *bǫbъlь, утвореного від *bǫb-a («буба», «розм'якле зерно гороху, бобів», «ягода», «рана, нарив»). Вважається спорідненим з лит. bámba («пуп»), bambalas («карапуз, крихітка»), bambulos («головка», «брунька», «кулька»), латис. bumba («куля, ядро», «м'яч»), bumbulis («вузол», «ґуля», «горб», «жовно», «сук», «наріст», «карапуз»)[2].

Різновиди[ред. | ред. код]

  • прісний (простий) — готується з прісного тіста;
  • з маком — перед випіканням посипається кондитерським маком;
  • солодкий — перед випіканням змазується карамельною масою, зазвичай на основі цукру та приправ (кориця, кмин тощо);
  • солоний — перед випіканням посипається грубою сіллю та приправами.
Чотири бублики, що спеклися разом

Рецепти[ред. | ред. код]

Обаринки[ред. | ред. код]

На 5 склянок пшеничного борошна — 2 склянки молока, 5 яєць, 50 гр дріжджів, ½ склянки топленого масла, ½ склянки цукру, 1 чайна ложка солі.

Розчинити дріжджі у молоці, додати яйця, розтоплене масло, цукор, сіль і розмішати. Засипати борошно, замісити тісто і дати йому зійти. Після чого виробити бублики за формою, викласти на змащений лист, дати зійти ще раз, змастити яйцем та обсипати січеним мигдалем або цукром з корицею.[1]

Обаринки кере́лівські[ред. | ред. код]

На 12 склянок пшеничного борошна — 4 склянки солоної води, 5 яєць, 150 гр дріжджів.

Замісити досить густе тісто і дати йому злегка зійти. Добре вибити тісто і дати йому зійти знов. Після чого виробити обаринки і кидати їх у окріп, виймаючи коли спливуть. Зварені обаринки ставлять у піч, щоб загнітились з обох боків, для чого їх перегорають.[1]

Фразеологізми[ред. | ред. код]

В народному фольклорі є чимало фразеологізмів зі словом «бублик». Найпоширеніші:

  • ді́рка з (від) бу́блика — абсолютно нічого
  • діста́неться на бу́блики — хтось буде покараний за якусь провину
  • лама́тися, як (мов, ні́би і т. ін.) греча́ний бу́блик — неспішно реагувати на чиєсь прохання, чиюсь пропозицію і т. ін.; навмисне вагатися, упиратися, зволікати
  • не ва́ртий (не варт) ді́рки з бу́блика — якого можна не брати до уваги, знехтувати; який не має ніякого значення

Приклади вживання в українській літературі[ред. | ред. код]

« Абсолютно нічого. — Мовчи, Марино..,— не вгавав Левко.— Що я там маю з того шоферування? Дірку з бублика «

В. Кучер)

« Я й мамі не казав за гадюку, бо знав, що мені б досталось (дісталось) би на бублики «

І. Нечуй-Левицький

« То чого тоді ламаєшся, мов гречаний бублик? — ще більше похмурнів Левко.— Ціни собі не можеш скласти? «

М. Стельмах

« Я був у Сосонці, розмовляв з народом, з товаришем Колядою, і знаю, що ця справа не варта дірки з бублика «

М. Зарудний

Бублик у математиці[ред. | ред. код]

Тор — поверхня форми бублика

Є клас математичних функцій, що задають загальний вид поверхні бублика. Така поверхня називається тором. Аналітичне рівняння тора записується так:

Українське прізвище[ред. | ред. код]

Бублик — це також українське прізвище, поширене в Україні та південній Росії, в містах розселення українців. Див. статтю Бублики.

В Україні також існує село Бубликове в Сумській області.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в З. Клиновецька. Страви й напитки на Україні. — С. 131.
  2. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Н.В. Абельмас. Украинская традиционная кухня. — Донецк : Сталкер, 2004. — 319 с. (рос.)
  • Л.М. Безусенко. Українська національна кухня. — Донецьк : Сталкер, 2002. — 288 с. — ISBN 966-596-462-3.
  • З. Клиновецька. Страви й напитки на Україні. — К. : Час, 1991 (репринт —Київ — Львів, 1913 р.). — 218 с. — ISBN 5-88520-094-7.

Посилання[ред. | ред. код]