Бугайко Тетяна Федорівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Бугайко Тетяна Федорівна
Бугайко Тетяна Федорівна
Бугайко Тетяна Федорівна
Народилася 25 червня 1898(1898-06-25)
Єреван
Померла 25 жовтня 1972(1972-10-25) (74 роки)
Київ
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперіяСРСР СРСР
Національність українка
Діяльність науковець
Alma mater Полтавський інститут соціального виховання, Ніжинський педагогічний інститут
Сфера інтересів шевченкознавство
Заклад Інститут педагогіки НАПН України і Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова
Посада головний редактор
Вчене звання доктор педагогічних наук
Науковий ступінь професор
Нагороди
Орден Леніна
Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Заслужений вчитель України Відмінник освіти України

Тетя́на Фе́дорівна Буга́йко (* 25 червня 1898, Єреван — † 25 жовтня 1972, Київ) — український літературознавець, педагог, 1940 — заслужений учитель УРСР, 1957 — доктор педагогічних наук, 1958 — професор.

Життєпис[ред. | ред. код]

Тетяна Бугайко народилася 25 червня 1898 року в Єревані. У 1915 році успішно закінчила гімназію та вступила на історико-філософський факультет Московських вищих жіночих курсів. В 1917 році вона повертається на Сумщину і влаштовується вчителькою підготовчого класу Роменського реального училища.

З 1925 року викладала українську мову та літературу в Роменській середній школі. 1931 року без відриву від роботи закінчила Полтавський інститут соціального виховання, 1935 — Ніжинський педагогічний інститут.

З 1936 року працює науковим співробітником Українського науково-дослідного інституту педагогіки.

Викладає у Київському педагогічному інституті з 1939 року і за сумісництвом — у середній школі № 59[1].

Працюючи в Українському науково-дослідному інституті, Тетяна Федорівна в 1946 році успішно захистила кандидатську дисертацію.

Одночасно в 1951—1954 роках працює головним редактором журналу «Література в школі» (надалі «Дивослово»), редактором республіканського науково-методичного збірника «Методика викладання літератури».

У 1957 році їй був присуджений науковий ступінь доктора педагогічних наук, а наступного року — звання професора.

З 1957 року завідує кафедрою методики мови і літератури Київського педагогічного інституту ім. О. М. Горького.

Доробок[ред. | ред. код]

Є авторкою більше 200 наукових праць, котрі стосуються методики викладання літератури в середній школі, також підручники та хрестоматії для учнів, навчальні посібники для вчителів. Серед її праць:

  • 1950 — «Методика викладання української літератури в 5-7 класах»,
  • 1955 — «Українська література в середній школі. Курс методики»,
  • 1963 — «Майстерність учителя-словесника»,
  • 1968 — «Олесь Гончар в школі»,
  • 1973 — «Навчання і виховання засобами літератури», всі у співавторстві з Федором Федоровичем Бугайком.

В царині шевченкознавства:

  • упорядкувала хрестоматію з української літератури для 7 класу, витримала дев'ять видань — в 1940—1952 роках,
  • 1939 — навчальний посібник «Вивчення творів Т. Г. Шевченка в середній школі»,
  • 1951 — «Основні проблеми вивчення творчості Т.Шевченка в середній школі»,
  • займалася розробкою завдань з творчості Шевченка для учнів заочної середньої школи,
  • 1968 — стаття «Тарас Шевченко виховує радянську молодь».

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Історія гімназії. Архів оригіналу за 4 червень 2014. Процитовано 16 липень 2014. 

Посилання[ред. | ред. код]