Бугайчик аргентинський
Бугайчик аргентинський | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
![]() | ||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Ixobrychus involucris (Vieillot, 1823) | ||||||||||||||||
![]() Ареал | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Буга́йчик аргентинський[2] (Ixobrychus involucris) — вид птахів родини чаплевих (Ardeidae).
Вид поширений в кількох підзонах на півночі та півдні Південної Америки. Гніздується на півночі Венесуели, в Гаяні, Суринамі, Болівії, Парагваї, Бразилії, Уругваї, у північній і центральній частинах Аргентини, а також на заході Чилі. Населяє густо зарослі прісноводні болота і смуги очерету.
Дрібна чапля, заввишки від 28 до 33 см і вагою від 73 до 104 грамів. Явного статевого диморфізму немає. Оперення переважно пісочного кольору. Верх голови чорний, а спина вохристо-чорна смугаста. Чорна смуга проходить від середини маківки над потилицею. Дзьоб дуже тонкий, коричневий із сірим кінчиком. Основа дзьоба забарвлена рожевим кольором. Райдужка блідо-жовта.
Одиночний вид, який добуває їжу переважно вночі. Раціон включає дрібну рибу, ракоподібних і комах, особливо бабок, личинок бабок і водяних жуків. Якщо його налякати, він ненадовго злітає вгору і дуже швидко шукає укриття в очереті. При загрозі птах також приймає позу характерну для бугайчиків, з витягнутими вгору шиєю та дзьобом.
Період розмноження залежить від ареалу поширення: в Тринідаді розмножується з липня по жовтень; в Аргентині сезон розмноження припадає на період з жовтня по грудень. Вид гніздиться поодиноко в очеретяних заростях. Гніздо знаходиться на висоті від 30 до 60 см над поверхнею води. Кладка складається з трьох яєць. Інкубаційний період невідомий.
- ↑ BirdLife International (2016). Ixobrychus involucris: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 25 липня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ffrench, Richard (1991). A Guide to the Birds of Trinidad and Tobago (вид. 2nd). Comstock Publishing. ISBN 0-8014-9792-2.
- Junge, G.C.A.; Mees, G.F. (1961). Avifauna of Trinidad and Tobago. E.J. Brill.
- Kushlan, James A.; Hancock, James A. (2005). Herons. Oxford University Press. ISBN 0-19-854981-4.
- Martínez-Vilalta, A.; Motis, A.; Kirwan, G.M. (2014). Stripe-backed Bittern (Ixobrychus involucris). Handbook of the Birds of the World Alive. Lynx Edicions. Процитовано 24 лютого 2015.
- Ixobrychus involucris. Cornell Lab of Ornithology. Процитовано 24 лютого 2015.
![]() |
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |