Бугайчик китайський
| Бугайчик китайський | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Пеліканоподібні (Pelecaniformes) |
| Родина: | Чаплеві (Ardeidae) |
| Рід: | Бугай (Botaurus) |
| Вид: | B. sinensis
|
| Біноміальна назва | |
| Botaurus sinensis Gmelin, 1789
| |
| |
| Ареал B. sinensis:
Гніздуються Цілий рік Не гніздуються | |
Бугайчик китайський[2] (Botaurus sinensis) — вид маленьких бугайних птахів родини чаплевих (Ardeidae). Походить зі Старого світу, гніздиться на півночі Індійського субконтиненту, на схід до російського Далекого Сходу, Японії та Індонезії. Переважно осілий вид, але деякі північні птахи мігрують на невеликі відстані. Зареєстрований як залітний вид на Алясці.
Botaurus sinensis охороняється Законом про охорону мігруючих птахів від 1918 року[3][4].
Бугайчик китайський — невеликий вид, довжиною від 36 до 38 см, з відносно короткою шиєю і довгим дзьобом[5][6]. Має жовто-зеленуваті ноги, дзьоб кольору слонової кістки (зверху темніший), короткий чорний хвіст і жовті райдужки очей[7][8]. У самиць голова, шия і груди смугасті, задня частина шиї й верхня частина спини рудуваті[8]. Молодняк схожий на самок, але має більш яскраво виражену смугастість[6][9]. Харчуються різноманітними комахами, рибою, амфібіями, ракоподібними та молюсками[10].
Бугайчик китайський зустрічаються на прісноводних болотах і драговинах[8]. Гніздиться на невеликих збудованих платформах з очерету або гілок або на деревах і чагарниках, прилеглих до води[8][11]. Відкладають від чотирьох до шести яєць[12][10].
-
Полює, озеро Hyōko, Аґано, Ніїґата, Японія -
-
-
У польоті -
Полює, паркова зона Гонконгу -
Полює, Тайбейський ботанічний сад -
Яйце з колекції музею Вісбадена, Німеччина -
Пташенята
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
_child_bird_at_Chia_JPN.jpg)
- ↑ BirdLife International (2016). Ixobrychus sinensis. IUCN Red List of Threatened Species. 2016: e.T22697303A93606843. doi:10.2305/IUCN.UK.2016-3.RLTS.T22697303A93606843.en. Процитовано 13 березня 2025.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ List of Birds Protected by the Migratory Bird Treaty Act (2023). U.S. Fish & Wildlife Service (англ.). 26 квітня 2020. Процитовано 13 березня 2025.
- ↑ 50 CFR 10.13 -- List of Birds Protected by the Migratory Bird Treaty Act. National Archives Code of Federal Regulations (англ.). Процитовано 13 березня 2025.
- ↑ Wijeyeratne, Gehan de Silva; Warakagoda, Deepal (2000). A Photographic Guide to Birds of Sri Lanka (англ.). New Holland. ISBN 978-1-85974-511-3.
- ↑ а б Ixobrychus sinensis, Yellow bittern. Thai National Parks (англ.). Процитовано 13 березня 2025.
- ↑ Phillipps, Quentin; Phillips, Karen (2010). Phillipps' Field Guide to the Birds of Borneo: Sabah, Sarawak, Brunei and Kalimantan (англ.). John Beaufoy Publishing. с. 60. ISBN 978-1906780104.
- ↑ а б в г Yellow Bittern. Ixobrychus sinensis (Gmelin). HeronConservation (англ.). Процитовано 13 березня 2025.
- ↑ Yellow Bittern. Bird Society of Singapore (англ.). Процитовано 13 березня 2025.
- ↑ а б Yellow Bittern (Ixobrychus sinensis). Planet of Birds (англ.). 25 вересня 2011. Процитовано 13 березня 2025.
- ↑ Pratt, H. Douglas; Etpison, Mandy (2008). Birds and Bats of Palau (англ.). Honolulu, HI: Mutual Pub. с. 164—165. ISBN 978-1566478717.
- ↑ Yellow bittern. Animalia.bio (англ.). Процитовано 13 березня 2025.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |