Бугай Аркадій Сильвестрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Аркадій Сильвестрович Бугай (22 січня (4 лютого) 1905(19050204), м. Борзна, нині Чернігівська обл. — 18 травня 1988, Київ) — український математик, краєзнавець. Дослідник Змійових валів. Кандидат педагогічних наук (1952).

Родина[ред. | ред. код]

Батько — Сильвестр Григорович був десятником Борзнянської козацької сотні, мав потяг до інтелектуально-інженерної діяльності і наполегливо намагався побудувати вічний двигун. Аркадій Сильвестрович розповідав про таємничі циліндри та конуси з картону, що їх його батько конструював у клуні.

У сім'ї було семеро дітей. П'ятеро братів і сестер загинули від хвороб, пошестей, голоду. Молодим помер батько. Дід з материнської лінії, сільський священик, у 1917 р. убитий грабіжниками.

Старший брат, репресований за якісь незначні провини перед радянською владою ще юнаком, провів майже все життя у в'язницях i таборах. Мати, яка залишилася хазяйкою садиби, «розкуркулена» i змушена була тікати, загубитися в місті, бо таких висилали до Сибіру.

Син — Бугай Олександр Аркадійович — український радіофізик, доктор фізико-математичних наук, професор.

Біографічні відомості[ред. | ред. код]

Здобув вищу освіту, працював викладачем у школі. Учасник Другої світової війни.

Від 1945 до 1973 працював на кафедрі методики викладання математики Київського педагогічного інституту, від 1953 — доцентом.

Спільно з О. Бородіним уклав «Короткий тлумачний математичний словник» (К., 1964) та «Біографічний словник діячів у галузі математики» (К., 1973), що неодноразово перевидавався з доповненнями та перекладався (зокрема російською та японською мовами).

Дослідник Змійових валів[ред. | ред. код]

У 1958 році вперше піднявся на один із Змійових валів, що поблизу залізничної станції Корчі. Побачивши власними очима ці грандіозні споруди, він захотів дізнатися про них більше.

Як археолог і краєзнавець (історик-аматор), від 1961 досліджував Змійові вали в Україні. У квітні 1968 р. започаткував багаторічне дослідження Змійових валів студентськими гуртами.

14 січня 1971 р. був запрошений зробити доповідь «Один із давніх оборонних рубежів Київщини в межиріччі Ірпеня — Тетерева» на науковому засіданні у відділі слов'янської та середньовічної археології України в Інституті археології АН УРСР. Тут його слухали провідні історики й археологи. Відділ схвалив доповідь, вчені висловили аматорові подяку за тривалу самовіддану працю; було домовлено розробити заходи для майбутнього комплексного вивчення валів і клопотатися про те, щоб узяти цю визначну пам'ятку минувшини під державну охорону. Ця підтримка дала йому змогу опублікувати дві статті в Українському історичному журналі:

  • «Змійові вали Київщини» // УІЖ, 1970, № 6;
  • «Один із стародавніх рубежів на території Київщини» // УІЖ, 1971, № 7.

Склав першу повну карту Змійових валів (стаття в УРЕ, вид. 2, 1979, т. 4).

Вперше визначив вік будівництва Змійових валів за допомогою радіовуглецевого аналізу: 2 ст. до н. е. — 6 ст. н. е.

Про дослідження А. С. Бугая схвально висловлювалися історики Б. О. Рибаков, Ф. П. Шевченко, археологи М. Кучера, П. Толочко, М. Брайчевський, В. Даниленко.

У 1960—1970-х роках він як лектор був дуже популярним і безліч разів виступав із розповідями про Змійові вали на запрошення наукових академічних інститутів та інших установ, товариства «Знання», Товариства охорони пам'яток історії та культури, Будинку вчених тощо.

У грудні 1974 р. Аркадій Сильвестрович був запрошений виступити на державному телебаченні. Київська кіностудія документальних фільмів зняла науково-популярний кінофільм «Таємниця Змійових валів» (1978 р.) з його участю.

Вершиною громадського визнання досягнень Аркадія Сильвестровича у дослідженні Змійових валів за його життя було, мабуть, запрошення виступити з чільною доповіддю на спеціальних читаннях «Тайны Змиевых валов», що були організовані «Всероссийским обществом охраны памятников истории и культуры» у Москві в грудні 1983 р.

Джерела і література[ред. | ред. код]