Чупира
| село Чупира | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Область | Київська область | ||||
| Район | Білоцерківський район | ||||
| Громада | Маловільшанська сільська громада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA32020090200022301 | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | XVI | ||||
| Населення | 1300 | ||||
| Поштовий індекс | 09185 | ||||
| Телефонний код | +380 4563 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 49°35′02″ пн. ш. 30°12′09″ сх. д. / 49.58389° пн. ш. 30.20250° сх. д.Координати: 49°35′02″ пн. ш. 30°12′09″ сх. д. / 49.58389° пн. ш. 30.20250° сх. д. | ||||
| Місцева влада | |||||
| Карта | |||||
  Чупира | |||||
 Чупира | |||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
Чупи́ра — село в Маловільшанській сільській громаді Білоцерківського району Київської області. Розташоване над річкою Насташка.
Населення — близько 1 300 жителів
Історія[ред. | ред. код]
Засноване в 16 столітті.
Село при вершині струмка Насташки. Років за 200 це був хутір належав Насташському міщанину Чупира. Тепер тут жителів обох статей 1150. Більшу частину їх становить шляхта, а поміж неї до 80 осіб обох статей тримаються ще латинства, хоча, як і скрізь в губернії, засвоїли звичаї і мову малоросіян. По-польськи вважають себе зобов'язаними пояснюватися тільки з ксьондзами, що вони бережуть в нашому краї спільно з деякими багатими поміщиками, залишки полонізму. між собою шляхтичі польські говорять звичайно по малоросійські. Церква дерев'яна, побудована в 1745 р., за штатом належить до 6-го класу; землі має 36 десятин. (Сказания о населенных местностях Киевской губернии или статистические, исторические и церковные заметки о всех деревнях, селах, местечках и городах, в пределах губернии находящихся / Собрал Л. Похилевич. - Біла Церква: Видавець о.В. Пшонківський, 2005. - с.414)
Село постраждало внаслідок голодомору у 1932—1933 роках.[1].
До сільради села Чупира прив'язана Бугаївка — хутір в Білоцерківському районі Київської області, розташований за 3 км на південний захід від Білої Церкви. Відомий також під назвою УЧГОСП-2, або відділок № 2.[2] Був створений як окреме господарство БНАУ поруч із його дослідними полями. Зараз тут діє колгосп, є кілька ставків та багатоповерхових будинків.
Метричні книги, клірові відомості, сповідні розписи церкви св. Димитрія с. Чупира XVIII ст. - Білоцерківської округі Київської губ.(нам.), з 1797 р. Васильківського пов. Київської губ.; ХІХ ст. - Єзерянської волості Васильківського пов. Київської губ. зберігаються в ЦДІАК України. http://cdiak.archives.gov.ua/baza_geog_pok/church/chup_002.xml [Архівовано 3 січня 2019 у Wayback Machine.]
Населення[ред. | ред. код]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,54% |
| російська | 0,31% |
Відомі особистості[ред. | ред. код]
В поселенні народився:
- Ростовський Олександр Якович (1946-2016) — український педагог.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933. Київська область (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 25 вересня 2013. Процитовано 25 вересня 2013.
- ↑ ПроКом, ТОВ НВП. Виборчі дільниці територіального виборчого округу. www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 15 вересня 2016. Процитовано 8 липня 2016.
Джерело[ред. | ред. код]
- Облікова картка на сайті ВРУ[недоступне посилання з серпня 2019]
| |||||
| |||||||||||