Бугенвільська кампанія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Бугенвільска кампанія)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бугенвільська кампанія
Друга світова війна, Війна на Тихому океані
Американські солдати на Бугенвілі. Березень 1944
Американські солдати на Бугенвілі. Березень 1944

Американські солдати на Бугенвілі. Березень 1944
Координати: 6°07′ пд. ш. 155°18′ сх. д. / 6.117° пд. ш. 155.300° сх. д. / -6.117; 155.300
Дата: 1 листопада 1943 — 21 серпня 1945
Місце: острів Бугенвіль,
Територія Нова Гвінея,
Тихий океан.
Результат: Перемога Союзників
Сторони
США
Австралія Австралія
Нова Зеландія Нова Зеландія
Фіджі Фіджі
Японська імперія
Командувачі
США Рой Гігер
США Теодор Вілкінсон
США Оскар Грізволд
Австралія Стенлі Севідж
Харукіті Хякутаке
Масатане Канда
Військові сили
126 000 солдатів і офіцерів,[1]
728 літаків[2]
45 000-65 000 солдатів і офіцерів,
154 літака[3]
Втрати
1 243 загиблих[4] 18 500 — 21 500 загиблих[5]
Висота 260 під обстрілом артилерії дивізії «Америкал», 19 березня 1944 року

Бугенвільська кампанія (англ. Bougainville Campaign, яп. ブーゲンビル島の戦い Бу: генбіру-то: но татакаї) — бойові дії, що відбувалися між військами Японської імперії та військами Союзників в період з 1 листопада 1943 по 21 серпня 1945 року на острові Бугенвіль та його околицях в південній частині Тихого океану в період Другої Світової війни.

На той момент острів Бугенвіль входив в склад австралійської мандатної території Нова Гвінея, хоча географічно був частиною архіпелагу Соломонові острови. Тому бугенвільська кампанія розглядається як складова більш значної кампанії на Соломонових островах, а також як частина Новогвінейської кампанії.

В березні-квітні 1942 року японські сили окупували Бугенвіль і почали будівництво злітної смуги та морської бази в Буїні в південній частині острова, аеродром на острові Бука на північ від Бугенвіля[6] [7], військово-морської бази поблизу Шортлендських островів. Таким чином японські бази забезпечували захист і безпеку свого головного плацдарму в Рабаулі, Нова Британія, і підтримку своїх гарнізонів на Соломонових островах.

Література[ред. | ред. код]

  • Bergerud, Eric M. (1997). Touched with Fire: The Land War in the South Pacific. Penguin. ISBN 0-14-024696-7.
  • Camp, Dick (2006). Leatherneck Legends: Conversations With the Marine Corps' Old Breed. Zenith Publications. ISBN 978-0-7603-2157-7.
  • Carey, John (2002). A Marine from Boston: A First Person Story of a US Marine in World War II — Boot Camp-Samoa-Guadalcanal-Bougainville. Authorhouse. ISBN 1-4033-6720-5.
  • Chapin, John C. (1997). Top of the Ladder: Marine Operations in the Northern Solomons. World War II Commemorative series. Marine Corps History and Museums Division. с. 1. Архів оригіналу за 26 травня 2012. Процитовано 30 August 2006.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Shaw, Isolation of Rabaul, с. 246, Lofgren, Northern Solomons, с. 27, & Gailey, Bougainville, с. 191. В цю кількість входять 96 000 американських і 30 000 австралійських солдатів.
  2. Shaw, Isolation of Rabaul, сс. 185-86.
  3. Shaw, Isolation of Rabaul, сс.185-186
  4. Shaw, Isolation of Rabaul, с. 281, Lofgren, Northern Solomons, с. 32 і Gailey, Bougainville, с. 210. По країнам: 727 військових США і 516 Австралії.
  5. Rottman, Japanese Army, сс. 70-72, AWM, Australia in the War of 1939—1945 і Gailey, Bougainville, с. 211. Включені загиблі від всіх причин: бойові, від хвороби, голоду, а також нещасні випадки. Австралійці нарахували від 21 000 до 23 500 врятованих японців на Бугенвілі на момент капітуляції Японії в кінці Другої Світової війни.
  6. Книга: Murray-Millett: A War 2B Won, сс. 169—195
  7. Книга: Ronald Spector: Eagle vs Sun, сс. 152—153