Бугенвіль (острів)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
острів і адміністративна автономія
Бугенвіль
фр. Bougainville
Is Boug SI.PNG
Географія
6°14′40″ пд. ш. 155°23′02″ сх. д. / 6.2444444444721778° пд. ш. 155.383888888917766735° сх. д. / -6.2444444444721778; 155.383888888917766735Координати: 6°14′40″ пд. ш. 155°23′02″ сх. д. / 6.2444444444721778° пд. ш. 155.383888888917766735° сх. д. / -6.2444444444721778; 155.383888888917766735
Місцезнаходження Меланезія
Акваторія Тихий океан
Площа 9318  км² 
Довжина 204 км
Ширина 64 км
Найвища точка 2715 м 
Країна
Папуа Нова Гвінея Папуа Нова Гвінея
Адм. одиниця Папуа Нова Гвінея
Населення 175160 (2000)
Бугенвіль. Карта розташування: Папуа Нова Гвінея
Бугенвіль
Бугенвіль
Бугенвіль (Папуа Нова Гвінея)

Бугенвіль у Вікісховищі?

Бугенві́ль (фр. Bougainville) — вулканічний острів у Тихому океані, найбільший у групі Соломонових островів. Входить до складу незалежної держави Папуа Нова Гвінея.

Природа[ред. | ред. код]

Острів омивається водами Тихого океану на сході та Соломоновим море на заході. Східний берег більш розчленований, аніж західний. Але найбільші затоки знаходяться все ж таки на західному узбережжі — Емпресс-Огаста в центрі та Метчин на півночі. На півночі біля Бугенвіля лежать кілька островів, серед яких найбільшим є Бука та острови Сапоса. На сході біля узбережжя розташований невеликий острів Таутсіна.

Поверхня острова гориста. На півночі є гори Емперор висотою до 2 743 м — вулкан Балбі, найвища точка острова. На півдні, на висоту 2 219 м, піднімається гора Такуан. У центрі ж острова висота рідко сягає позначки 1 500 м. Великі низинні простори лежать на південному заході острова.

Острів помережений великою кількістю річок різної довжини. Серед найбільших виділяються річки басейну Тихого океану: Лалуаї,[1] Таурі та Міво; басейну Соломонового моря — Уруаї, Аїта. Озер небагато — Лахала на південному сході, Біллі-Мітчелл в кратері згаслого вулкана в центральній частині.

Острів вкритий вологими екваторіальними лісами.

Населення займається вирощуванням кокосової пальми, бананів. На острові є поклади олова, одне з найбільших родовищ міді у світі, ведеться видобуток золота.

Історія[ред. | ред. код]

Названий на честь французького мореплавця та природознавця Луї Антуана де Бугенвіля.

Мешканці острова вже кілька десятиліть борються за державну незалежність.

1975 року було проголошено республіку Північних Соломонових Островів. Але ця спроба закінчилася невдачею. Вдруге незалежність було проголошено 1990 року. Під час збройних сутичок загинуло 15 тисяч осіб.

1998 року бойові дії було припинено. Внаслідок мирних переговорів 2001 року було досягнуто компромісу: острів (і дрібні прилеглі) отримав статус Автономного регіону і право на утворення власного уряду.

В грудні 2019-го на острові було проведено законний референдум, де 98% учасників підтримали ідею щодо незалежності острова від Папуа Нової Гвінеї. Згоду на створення нової країни повинен затвердити парламент[2].

Цікаві факти[ред. | ред. код]

  • Згідно з висновками шведських учених з університету Упсали, представники народу і (Китай) та папуаси острова Бугенвіль є найбільш найближчими родичами денисівської людини з усіх сучасних народів Землі[3].
  • У мові тубільців острова Бугенвіль, ротокас, найкоротший алфавіт — 12 літер (передають 11 звуків).

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]