Буго-Деснянський заказник

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Буго-Деснянський заказник
 
Категорія МСОПIV (Заказник)
Буго-Деснянський інформація.jpg
49°18′09″ пн. ш. 28°33′07″ сх. д. / 49.302613890000003494° пн. ш. 28.55207221999999945° сх. д. / 49.302613890000003494; 28.55207221999999945Координати: 49°18′09″ пн. ш. 28°33′07″ сх. д. / 49.302613890000003494° пн. ш. 28.55207221999999945° сх. д. / 49.302613890000003494; 28.55207221999999945
Розташування: Україна Україна
Вінницька область,
Вінницький район,
на північний схід від смт Стрижавка
Найближче місто: Вінниця
Площа: 1073 га
Заснований: 1974 р.
Керівна
організація:
Вінницький держлісгосп
Буго-Деснянський заказник. Карта розташування: Вінницька область
Буго-Деснянський заказник
Буго-Деснянський заказник

Бу́го-Десня́нський зака́зник — загальнозоологічний заказник загальнодержавного значення в Україні. Розташований у межах Вінницького району Вінницької області, на північний схід від смт Стрижавки, що на північ від міста Вінниці.

Площа 1073 га (у тому числі під лісом — 446 га, водних угідь — 40 га). Створений у 1974 році. Перебуває у віданні Вінницького держлісгоспу.

Заказник розташований при впадінні річки Десни в Південний Буг. Охороняється лісостеповий ландшафт з водно-болотним комплексом, що є місцем поширення цінної фауни. Тут водяться: бобер, видра, черепаха болотяна, є велика колонія чаплі сірої (понад 100 гнізд). Насадження дуба звичайного.

Детальний опис[ред.ред. код]

За фізико-географічним районуванням України ця територія належить до Хмільницького району області Подільського Побужжя Дністоровсько-Дніпровської лісостепової провінції Лісостепової зони. Для території, на якій розташовано заказник, характерними є лісові і лучні остепнені ландшафти річкових заплав, а також терасові піщані рівнини з дерново-підзолистими грунтами і грабовими суборами. З геоморфологічної точки зору описувана територія являє собою заплавні та перші і другі над давні тераси алювіальної акумулятивної рівнини.

Клімат території є помірно континентальним. Для нього характерне тривале, нежарке літо, і порівняно недовга, м'яка зима. Середня температура січня становить -6,5... -6°С, липня +18,5°...+ 19°С. Річна кількість опадів складає 525-550 мм.

За геоботанічним районуванням України ця територія належить до Європейської широколистяної області, Подільсько- Бесарабської провінції, Вінницькою (Центральноподільського) округу.

Територія заказника розташована на другій (боровій) терасі річки Південний Буг та його лівої притоки Десни. На його території охороняються дубові ліси, найрозповсюдженішою асоціацією в яких є ліщиново-щитникові (із щитником чоловічим), а також дубові ліси орлякові, які виникли на місці зведених дубово-соснових лісів. Значно менші площі займають дубові ліси ліщиново-гірськоосокові та конвалієві, характерні для слабодренованих ділянок других терас. В складі перелічених асоціацій зростають бореальні види, які знаходяться тут на південній межі ареалу: плаун булавовидний, грушанка круглолиста, дзвоники круглолисті, одинарник европейький тощо.

Колонія чапель в заказнику «Буго-Деснянський»

В річкових заплавах в заказнику розповсюджені трав’яні болота формацій рогозу вузьколистого та широколистого, осоки омської та лепешняку великого. У безстічних котловинах формуються рідкісні для Подолії кореневищно- осоково-гіпново-сфагнові болота, що знаходяться тут на південній межі ареалу. В їх склад входять болотні бореальні види такі як осока попеляста, пухівка вузьколиста, вовче тіло болотне тощо.

Є також в заказнику невеликі за площею ділянки соснових лісів, переважає в травостані тут орляк заичайний.

В найбільш понижених прируслових ділянках зростають вільхові ліси кропиволисті, гравілатові, линові, осокові, очеретові, перші за площею переважають.

Вид на заказник з мосту в Стрижавці

Заказник відзначається значним флористичним багатством. З видів, що зростають на його території в "Червону книгу України" внесені осока затінкова, зозулинець салеповий, пальчатокорінник бузиновий, билинець довгорогий (комарниковий), любка дволиста і зеленоквіткова, зозулині сльози яйцевидні, лілія лісова, гніздівка звичайна, коручка чемерниковидна. Крім того, на даній території зростають рідкісні реліктові види - аденофора лілієлиста, клопочіп європейський, а також малорозповсюджені на Поділлі види - півники сибірські, осока Буксбаума, Гартмана, проміжна і дерниста, гладіолус черепичастий, купальниця європейська, рутвиця водозборолиста, ломиніс цільнолистий тощо.

Охороняються в заказнику популяції цінних лікарських видів, таких як перстач прямостоячий, буквиця лікарська, звіробій звичайний, материнка звичайна, аїр болотний, велеріана висока, гадючник шестипелюстковий, наперстянка велнкоцвіта, жостір проносний, є також одна з найбільших в області популяцій первоцвіта весняного.

Зозулині сльози яйцеподібні

В заказнику охороняється колонія сірої чаплі та поселення бобрів, є також значна кількість черепахи болотної.

Загалом, заказник репрезентативно відбиває рослинний світ других терас Поділля і відзначається значним ценотичним та флористичним різноманіттям.

В наш час біогеоценози заказника підпадають під інтенсивний антропогенний вплив, особливо рекреаційний, в зв'язку з чим необхідно посилити його охоронний режим На частині його території вже проявляються негативі зміни внаслідок впливу рекреації (пов'язані із збільшенням заростей кропиви в дубових лісах) та господарської діяльності, що завдає особливої шкоди фауністичній складовій заказника.

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]