Бугрувате

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Бугрувате
Країна Україна Україна
Область Сумська область
Район Охтирський район
Громада Бугруватська сільська рада
Код КОАТУУ 5920380801
Облікова картка Бугрувате 
Основні дані
Населення 878
Поштовий індекс 42767
Телефонний код +380 5446
Географічні дані
Географічні координати 50°11′55″ пн. ш. 34°58′06″ сх. д. / 50.19861° пн. ш. 34.96833° сх. д. / 50.19861; 34.96833Координати: 50°11′55″ пн. ш. 34°58′06″ сх. д. / 50.19861° пн. ш. 34.96833° сх. д. / 50.19861; 34.96833
Середня висота
над рівнем моря
121 м
Місцева влада
Адреса ради 42767, Сумська обл., Охтирський р-н, с. Бугрувате, вул. Литовченко, 3, тел. 71-2-42; 71-2-16
Сільський голова Таран Юлія Миколаївна
Карта
Бугрувате. Карта розташування: Україна
Бугрувате
Бугрувате
Бугрувате. Карта розташування: Сумська область
Бугрувате
Бугрувате
Бугрувате. Карта розташування: Охтирський район
Бугрувате
Бугрувате

Бугрува́те — село в Україні, в Охтирському районі Сумської області. Населення становить 878 осіб.

Географія[ред. | ред. код]

Село Бугрувате знаходиться на березі річки Хухра, вище за течією примикає село Сонячне, нижче за течією примикає село Восьме Березня. На річці велика загата. Село витягнуто вздовж річки на 5,5 км. Відстань до районного центру складає 18 кілометрів.

Історія[ред. | ред. код]

Лежить Бугрувате на кордоні трьох областей — Сумської, Полтавської, Харківської.

Весною і влітку вгорнуте у яскраво-зелений спориш, вигрівається на сонечку у тій долині котра бучиться буграми. Земля навколо села обцяцькована нафтовими вишками.

Радянська окупація розпочалась у грудні 1917 року. До 1918 року село називалося Парфилівка. Село відоме з другої половини XIX століття.

На фронтах Німецько-радянської війни билися з ворогами 147 жителів бугруватого, 72 за мужність і відвагу нагороджені орденами і медалями, 56 чоловік віддали життя за свободу та незалежність Батьківщини. Споруджено меморіальний комплекс: пам'ятник на братній могилі воїнів, що полягли в боях за визволення села від нацистських загарбників, і стели, на якій викарбувані імена загиблих.

За колгоспом було закріплено 6588 гектар сільськогосподарських угідь, у тому числі 5547 гектар орної землі. Вирощували переважно зернові культури й цукрові буряки. Було розвинуте м'ясо-молочне тваринництво. Допоміжні підприємства — млин, олійниця, дві пилорами. За успіхи у розвитку сільськогосподарського виробництва 38 передовиків були нагороджені орденами і медалями. Зараз у Бугруватому є загальноосвітня школа, будинок культури на 250 місць, бібліотека, магазини, медпункт. Кілька років вже діє клуб «Надвечір'я». Запрошуються на засідання ті, кому за 60. люди співають під баян… Як звикли замолоду. І пісні їхні — сумні й веселі, як життя самої України у всі віки. Лунають і воєнні пісні. Особливо люблять оту жалісну — про матір, котра вирядила на фронт одного за одним трьох синів і жодного не дочекалася.

Діє також клуб молодої сім'ї.

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 871 особа, з яких 411 чоловіків та 460 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 875 осіб.[2]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,49 %
російська 2,16 %
білоруська 0,34 %

Відомі уродженці Бугруватого[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]