Бугурт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бугурт під час турніру

Бугурт — (Buhurt, Бугурт або Бухурт) групова битва, затупленою зброєю під час турніру, бій загін на загін.

Історія[ред. | ред. код]

(Верхньонімецька мова. "Buhurt",або , Давньофранцузька мова "bouhourt". українською Бугурт або Бухурт)

Середньовічна турнірна культура знала три форми турніру: більш мирний (Бухурт), груповий бій з гострою або тупою зброєю (Турне) і індивідуальний поєдинок зі списом інколи з мечем (Джост). Buhurt ймовірно походять з германської турнірної традиції, у всякому разі більшість джерел походять з німецьких земель.

Проводилася вершки на конях. Багато істориків сперечаються з приводу походження та точного значення цього слова. Точне визначення цього середньовічного терміну й дотепер суперечливе.

Сучасність[ред. | ред. код]

В наш час бугуртами називають масові бої, що проводяться на фестивалях повноконтактних боїв в обладунках. Які часом плутають із хобі середньовічної реконструкції, частіше можна побачити на спортивно орієнтованих фестивалях (Історичного середньовічного бою ) також під егідою Битви Націй або Європейської IMCF

Такі заходи можна побачити в тому числі й в Україні: зокрема Битва Націй (що раніш проводився в Хотинському замку) чи Стара фортеця (Круглий двір, Тростянець). За характером бою розрізняють так званий «легкий контакт» де удари слабкі, та контактні бої різного ступеня жорсткості. В країнах ЄС та США переважає перше, в Україні, Росії, Білорусі — друге, причому зазвичай у повноконтактній формі.

Деякі сучасні підлітки,використовують це слово не розуміючи його значення як ідеому. Та як синонім гніву, лютості, гнівливого-розчарування.

В Україні[ред. | ред. код]

Зазвичай в Україні бугурти ведуться доки боєць стоїть на ногах, в разі падіння підійматися не можна. Впавши, учасник виходить з бою, а лежачих заборонено бити. Відповідно для перемоги слід або звалити супротивника, або ж завдати йому таких ударів аби він сам вирішив упасти. Це передбачені правилами варіанти, однак часом причиною падіння є травма. Для участі в бугурті, спорядження та зброя учасника мають забезпечувати безпеку учасників,коректний вигляд а також відповідати стандартам. Наприклад, для зброї регламентуються маса, товщина леза, радіус заокруглення кутів, обладунок має захищати усе тіло, бути достатньо міцним та відповідати історичним аналогам тощо. В Україні нормою є заборона уколів — під час бою можна завдавати лише рублячі удари. Це пояснюється тим, що уколи є значно небезпечнішими й вимагають значно кращого захисту для забезпечення того ж рівня безпеки. Також практично завжди заборонено удари в обличчя, потилицю, суглоби. Втім, подібні заборони мають на меті скоріш забезпечення дружнього, спортивного ставлення учасників одне до одного, оскільки забезпечити їх жорстке виконання в бою неможливо. Однак, в разі якщо в заборонену зону влучають випадково, а не щоб зумисне травмувати супротивника, подібне не сприймається як порушення.

Травматизм у вигляді поранень, що вимагають кваліфікованої медичної допомоги на українських бугуртах зазвичай становить 1-3 % учасників.

Посилання[ред. | ред. код]