Буданівський замок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Буданівський замок
Budanow Zamek IMG 1617 61-250-0064.jpg
49°09′40″ пн. ш. 25°42′33″ сх. д. / 49.1613056° пн. ш. 25.7092778° сх. д. / 49.1613056; 25.7092778Координати: 49°09′40″ пн. ш. 25°42′33″ сх. д. / 49.1613056° пн. ш. 25.7092778° сх. д. / 49.1613056; 25.7092778
Тип шато
Країна Україна Україна
Розташування Буданів
Адреса Тернопільська область, Теребовлянський район, Буданів
Матеріал кам'яний
Початок будівництва поч. XVII ст.
Стан руїна
Буданівський замок is located in Україна
Буданівський замок

Буданівський замок — фортифікаційна споруда у селі (колишньому містечку) Буданові Теребовлянського району Тернопільської області.

Історія[ред.ред. код]

Вежа

Перший дерев'яний замок у Буданові був зведений його власником Якубом Будзановським. На початку XVII століття на місці зруйнованого кримськими татарами дерев'яної, співвласники міста брати Ян та Марцін Ходоровські сприяють спорудженню мурованої фортеці; у 1631 році вони продали замок Александрові Сененському (сину Даніеля Сененського та Ельжбети Тарновської[1]).[2] Потім  замок перейшов у власність до родини Левочинських.

Під час Національно-визвольної війни українського народу 16481653 років. під проводом Богдана Хмельницького козаки кілька разів брали приступом укріплення (замок двічі успішно витримав козацьку облогу в часи Визвольної війни, але під час 3-ої козацької атаки 1651 року був здобутий). Після цих подій замок лежав у напівзруйнованому та розграбованому стані. Опис замку 1661 року свідчить: «тут зогнили дахи та підлога, башти і стіни мали чимало пробоїн, міст і стрілецькі галереї на баштах прогнили, пічки в житлових приміщеннях стояли розваленими».

Замок відбудували, але турецька армія паші Ібрагіма Шишмана в 1675 році потужними артобстрілами вщент його знищила. Оборонців замку місцеве населення поховало на сусідний горі Погибниця. Після цієї руйнації військова комісія визнала недоцільним відновлювати весь фортифікаційний ансамбль. У 1765 році Евстахій Потоцький на догоду своїй дружині Марії з Ковтських подарував Буданівський замок черницям, виділив кошти на його переобладнання під монастир.

У 1846 році монастирські приміщення було реконструйовано, добудовано шпитальний корпус.

Після Другої світової війни, в 1956 році відновлений замковий комплекс запрацював як психіатрична лікарня на 300 ліжок. Вона функціонує тут досі.

Замок на гербі Буданова[ред.ред. код]

Сучасний герб Буданова затверджений 25 березня 1999 року. У лазуровому полі срібна кам'яна стіна з вежею, на якій виникає золотий лев із золотим мечем у лапах. Фортечна стіна вказує на причину виникнення Буданова та його стратегічне значення як укріпленого містечка з оборонним замком.

Опис замку[ред.ред. код]

Замок височить на Замковій горі, підступи до якої утруднюють природні перешкоди.

Збереглися дві наріжні конусоподібні башти з двома ярусами гарматних амбразур, що зводяться на висоту п'ятиповерхового будинку. Поряд з баштами збереглися фрагменти замкових мурів та старі келійні корпуси, переобладнані із замкових казарм, що тягнуться до костелу.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Sienienscy (01) (пол.)
  2. Blaschke K. Kościoł parafialny p.w. Podniesienia Krzyża w Budzanowie… — S. 34.

Література[ред.ред. код]

  • Рутинський М. Й. Замковий туризм в Україні. Географія пам'яток фортифікаційного зодчества та перспективи їх туристичного відродження: Навчальний посібник. — К., 2007.
  • Blaschke K. Kościół parafialny p.w. Podniesienia Krzyża w Budzanowie // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : «Antykwa», drukarnia Skleniarz, 2009. — T. 17. — 508 s., 806 il. — S. 33—35. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — ISBN 978-83-89273-71-0. (пол.)

Посилання[ред.ред. код]