Буда (еялет)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Буда
Дата створення / заснування 1541
Зображення
Країна Османська імперія
Столиця Буда
Замінений на Габсбурзька монархія
На заміну Угорське королівство
Час/дата припинення існування 1686
Мапа розташування
Мапа
CMNS: Буда у Вікісховищі

Координати: 47°28′ пн. ш. 19°03′ сх. д. / 47.467° пн. ш. 19.050° сх. д. / 47.467; 19.050

Еялет Буда або Будинський пашалик (осман. ایالت بودین‎) — адміністративно-територіальна одиниця Османської імперії. Існував у 1541—1686 роках. Утворився внаслідок захоплення османськими військами Угорського королівства. Існував на теперішніх землях Угорщини, північно-східної Хорватії та північної Сербії.

Історія[ред. | ред. код]

У 1520-х роках поновився тиск османських військ на кордони Угорщини. У 1526 році військо султана Сулеймана I у битві при Могачі завдало нищівної поразки королю Лайошу II, який загинув. З цього моменту починається боротьба Османів з Габсбургами за володіннями угорськими землями.

У 1541 році з метою зміцнення своєї влади в королівстві було утворено декілька еялетів. Першим серед них став пашалик у Буді, що згодом перетворився на фактичний центр османського панування в Угорщині. Після успішної військової кампанії проти Австрії у 1543—1544 роках кордони еялету розширено на захід. Спочатку охоплював майже усю Угорщину, але у 1596 році з нього виокремлено еялет Егер, а у 1600 році — Каніж.

З 1620-х років під час військових кампанії будинському паші підпорядковувалися війська еялетів Темешвара, Егер, Варад, Каніж. Внаслідок поразки у Великій турецькій війні у 1686 році було втрачено Буду, а за умовами Карловицького договору 1699 року практично увесь Будинський пашалик відійшов до Австрії. Рештки еялету приєднано до Румелійського еялету.

Поділ[ред. | ред. код]

У 1541 році складався з 17 санджаків: Будин, Семендіре, Ізворник, Вулчитрін, Пожега, Сірем, Могач, Секешфегервар, Сегедін, Копан, Шиклош, Печуй, Відін, Алака-Хисар, Ченад, Бечкерек, Гіпово.

У 1566 році відбулося реформування. Збереглися санджаки Будин, Семендіре, Пожега, Могач, Секешфегервар, Сірем, Сегедін, Печуй, Копан, Шиклош. Натомість додалися: Бабоска, Сігетвар, Естергом, Гатван, Філек, Сечень, Сольнок, Сімонторня, Новіград, Сексард, Веспрем.

У 1600 році після виокремлення еялетів Егер та Каніж залишилося 8 санджаків: Семендіре, Сірем, Рацкеве, Могач, Секешфегервар, Копан, Шиклош, Сечуй. У 1610 році після невдач в війні з Австрією відновлено санджак буда, ліквідовано санджаки Секешфегервар, Семендіре, Шиклош і Сечуй.

Втім вже після успіхів у 1650-х роках кількість санджаків збільшено до 9: додано Семендіре, Сімонторня, Сексард, Естергом і Печі (замість ліквідованих Рацкеве і Копан).

Паша еялету водночас був очільником будинського санджаку. під час військових кампаній проти Австрії та її союзників зазвичай очолював передові або основні загони, що діяли у західній Угорщині, Моравії та Австрії. Водночас через диван паші султани здійснювали дипломатичні стосунки зі Священною Римською імперією.

Дохід від хасси (володіння на час каденції) бейлербея становив 880 тис. акце, санджакбеїв — від 210 до 740 тис. акче. Спагіїв, що отримали тімари, нараховували 2722 особи.

Очільники[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Lajos Fekete, Nagy Lajos, Budapest története a török korban (History of Budapest in Ottoman period), Budapest, Akadémia Kiadó, 1986, ISBN 963-05-4394-X.
  • Gábor Ágoston e Bruce Alan Masters, Encyclopedia of the Ottoman Empire, Infobase Publishing, 2009, p. 96, ISBN 978-1-4381-1025-7.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Буда (еялет)
Африка
Анатолія
Європа
Близький Схід
Африка
Анатолія
Європа
Близький Схід
Васали
Автономії
Перегляд цього шаблону
  Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Буда_(еялет)&oldid=41959188