Буде-Глімт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Буде-Ґлімт)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Норвегія Буде-Глімт
Повна назва Fotballklubben
Bodø/Glimt
Прізвисько Глімт
Засновано 1916
Населений пункт Буде, Норвегія Норвегія
Стадіон Аспміра
Вміщує 7 354
Президент Норвегія Геге Лейрфалл Інгебрігтсен
Головний тренер Норвегія Х'єтіль Кнутсен
Ліга Елітесеріен
2023 1.
Вебсайт glimt.no
Домашня
Виїзна

«Буде-Глімт» (норв. Fotballklubben Bodø/Glimt) — норвезький футбольний клуб з міста Буде. Заснований 19 вересня 1916 року. Домашні матчі проводить на стадіоні «Аспміра», що вміщує 7 354 глядачів. Чемпіон Норвегії (2020, 2021), володар Кубка Норвегії (1975, 1993).

Історія[ред. | ред. код]

стадіон «Аспміра»

Буде — найбільше місто у фюльке Нурланн, але до другої половини 1916 року тут не було футбольної команди на відміну від інших міст. Новостворений клуб отримав назву англ. Football Club Glimt (що в перекладі з англійської мови значить «Спалах»). Засновником клубу — Ерлінг Терандсен — став першим президентом клубу, а пізніше і його почесним членом.

У 1919 році «Глімт» виграв свій перший трофей: команда стала чемпіоном фюльке Нурланн. 1920-ті роки були важкими через низький моральний стан і погане фінансування, у якийсь час постало питання про ліквідацію клубу. Але згодом він отримав нову підтримку завдяки відвідуванню футбольних зірок і тренерів з півдня Норвегії, таких, яким 1929 року був Йорген Юве.

У 1930-их роках «Глімт» почав проводити тренування у закритих приміщеннях, що значно зменшило негативний вплив суворого арктичного клімату. Цей новий підхід до роботи клубу в 1920-30-их роках дав позитивні результати, і згодом «Глімт» став провідним клубом Північної Норвегії, а з 1970-их років — усієї країни.

До 1963 року команд із півночі Норвегії не допускали до розіграшу Кубка Норвегії. Але «Глімт» вже в першому своєму кубковому сезоні довів, що команди з півночі країни грають у футбол не гірше за південні команди.

У чемпіонаті Норвегії команд із півночі не допускали до вищого дивізіону до 1972 року. «Буде-Глімт» — один із трьох північних клубів, які грали у вищому дивізіоні норвезького чемпіонату. 1973 року чемпіонат було поділено на зони за географічним принципом, «Буде-Глімт» у 1974 і 1975 роках вигравав турнір у своїй зоні але так і не зумів вийти до вищого дивізіону через плей-оф.

Першим вдалим сезоном для «Буде» у першому дивізіоні став 1977 рік. Коли команда тільки піднялася з другого дивізіону і одразу посіла друге місце в національному чемпіонаті. А у розіграші Кубку «Буде» дійшов до фіналу, де поступився «Ліллестрему». Але вже за три роки команда знову вилетіла до другого дивізіону і наступного разу повернулася до еліти тільки у 90-их роках.

Одна з легенд клубу Рунар Берг — володар Кубка Норвегії 1993 року.

Новим блискучим сезоном для команди став 1993 рік, коли «Буде» за два роки зумів піднятися з другого дивізіону до Тіппеліги, де став срібним призером і нарешті виграв національний кубок.

У наступних сезонах «Буде-Глімт» показував дуже непослідовні результати. Високі місця і чудова гра в одному сезоні змінювалися провалом у наступному.

Після 1993 року «Буде-Глімт» вперше вилетів із Тіппеліги 2005 року. Наступні 10 років були дуже важкими для команди. Фінансовий стан клубу був настільки поганим, що Норвезька футбольна асоціація ставила питання про недопуск команди до участі у національних турнірах.

Погані результати команди призвели до того, що керівництво клубу вболівальників написало відкритого листа, де критикувалися тренування, а також погані звички деяких футболістів. Згодом клуб вболівальників відкликав усі претензії до клубу.

Тільки у 2018 році «Буде-Глімт» повернувся до Елітсерії і з цього часу почалася справжня «золота епоха» в історії клубу. У 2019 році «Буде-Глімт» стає срібним призером Елітсерії. Влітку 2020 року тільки італійський «Мілан» зміг зупинити «Буде» у третьому кваліфікаційному раунді Ліги Європи. А за підсумками сезону Елітсерії 2020 року «Буде-Глімт» вперше в історії став чемпіоном Норвегії, вигравши турнір з великим відривом від переслідувачів і зазнавши лише однієї поразки в чемпіонаті. У 2021 році команда вдруге стала чемпіоном Норвегії. [1]

Склад команди[ред. | ред. код]

Станом на 16 червня 2021

Поз. Нац. Гравець
1 ВР Норвегія Юліан Фає Лунд
2 ЗХ Норвегія Маріус Лоде
3 ЗХ Норвегія Омар Елабделлауї
4 ЗХ Норвегія Одін Бйортуфт
5 ЗХ Норвегія Фредрік Андре Бйоркан
6 ЗХ Норвегія Ісак Амундсен
7 НП Норвегія Амаль Пеллегріно
8 НП Нігерія Віктор Боніфас
9 НП Норвегія Ола Солбаккен
10 ПЗ Норвегія Гуго Ветлесен
11 НП Норвегія Рунар Еспехорд
12 ВР Росія Микита Хайкін
14 ПЗ Норвегія Улрік Солтнес (капітан)
15 ЗХ Норвегія Фредрік Андре Бйоркан
16 ПЗ Норвегія Мортен Конрадсен
Поз. Нац. Гравець
17 НП Туніс Себастьян Тунекті
18 ЗХ Норвегія Бреде Мое
19 ПЗ Норвегія Сондре Брунстад Фет
20 НП Норвегія Ерік Ботхейм
21 НП Данія Каспер Юнкер
22 ПЗ Норвегія Вегард Лейквол Моберг
23 ПЗ Норвегія Еліас Крістофферсен Гаген
26 ЗХ Норвегія Сігурд Квіле
27 ПЗ Норвегія Сондре Сорлі
28 НП Бразилія Пернамбуко (в оренді з «Львова»)
29 НП Чехія Томаш Ратай (в оренді з «Опави»)
30 ВР Нідерланди Джошуа Смітс
35 ПЗ Норвегія Адан Абадала Хуссейн
37 ПЗ Норвегія Аск Тйорандсен-Скау

Досягнення[ред. | ред. код]

Виступи на євроарені[ред. | ред. код]

Сезон Турнір Раунд Країна Супротивник Результати
1976–77 Кубок володарів кубків Перший раунд Італія Італія Наполі 0–2, 0–1
1978–79 Кубок володарів кубків Перший раунд Люксембург Люксембург Уніон Люксембург 4–1, 0–1
Другий раунд Італія Італія Інтернаціонале 0–5, 1–2
1994–95 Кубок володарів кубків Кваліфікаційний раунд Латвія Латвія Олімпія Рига 6–0, 0–0
Перший раунд Італія Італія Сампдорія 3–2, 0–2
1996–97 Кубок УЄФА Другий кваліфікаційний раунд Ізраїль Ізраїль Бейтар Єрусалим 2–1, 5–1
Перший раунд Туреччина Туреччина Трабзонспор 1–2, 1–3
1999–2000 Кубок УЄФА Кваліфікаційний раунд Ліхтенштейн Ліхтенштейн Вадуц 1–0, 2–1
Перший раунд Німеччина Німеччина Вердер 0–5, 1–1
2004–05 Кубок УЄФА Другий кваліфікаційний раунд Естонія Естонія Левадія 2–1, 1–2 (8–7п)
Перший раунд Туреччина Туреччина Бешикташ 1–1, 0–1
2020—21 Ліга Європи Перший кваліфікаційний раунд Литва Литва Кауно Жальгіріс 6–1
Другий раунд Литва Литва Жальгіріс 3–1
Третій раунд Italia Італія Мілан 2–3
2021–22 Ліга чемпіонів Перший кваліфікаційний раунд Польща Польща Легія 2–3, 0–2
Ліга конференцій Другий кваліфікаційний раунд Ісландія Ісландія Валюр 3–0, 3–0
Третій кваліфікаційний раунд Косово Косово Приштина 1–2, 2–0
Раунд ПО Литва Литва Жальгіріс 2–2, 1–0
Група С Італія Італія Рома 6–1, 2–2
Болгарія Болгарія ЦСКА 2–0, 0–0
Україна Україна Зоря 3–1, 1–1
Раунд ПО Шотландія Шотландія Селтік 2–0, 3–1

Відомі гравці[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Festen fortsetter i sentrum!. Bodø/Glimt. Архів оригіналу за 12 грудня 2021. Процитовано 12 грудня 2021. 

Посилання[ред. | ред. код]