Будзин
село Будзин | |
---|---|
Вигляд на село Будзин із Дністра | |
Країна | ![]() |
Область | Івано-Франківська область |
Район/міськрада | Тлумацький район |
Рада/громада | Будзинська сільська рада |
Код КОАТУУ | 2625681001 |
Основні дані | |
Засноване | 1592 [1] |
Населення | 498 |
Площа | 6,328 км² |
Поштовий індекс | 78022 |
Телефонний код | +380 03479 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°54′15″ пн. ш. 25°11′26″ сх. д. / 48.90417° пн. ш. 25.19056° сх. д.Координати: 48°54′15″ пн. ш. 25°11′26″ сх. д. / 48.90417° пн. ш. 25.19056° сх. д. |
Водойми | Дністер |
Місцева влада | |
Адреса ради | вул. Шевченка, 10, с. Будзин, Тлумацький р-н, Івано-Франківська обл., 78022; тел. 3-37-18 |
Карта | |
Мапа | |
|
Бу́дзин — село Тлумацького району Івано-Франківської області.
Розташоване на річці Будзин на правому березі Дністра в долині між двома великими скелями. Первісна назва села Тупани.
Історія[ред. | ред. код]
Перша письмова згадка відноситься до 1387 року, коли король Володислав Ягайло подарував село Тупани коропецькому парохові. З 1854 р. село ввійшло до Товмацького повіту. Пізніше село назвали Будзином. Перша згадка про Будзин відноситься до 1610 року.
У 1934-1939 рр. село входило до об’єднаної сільської ґміни Олєша.
У 1939 році в Будзині проживало 590 мешканців, з них 465 українців-грекокатоликів, 120 українців-римокатоликів, і 5 євреїв[2]
Геологія[ред. | ред. код]
Нижче від села за течією Дністра на віддалі 200 м відслонюються континентальні відклади нижнього девону. Це глинисті і крупнозернисті алевроліти, дрібнозернисті пісковики й аргіліти бурувато-червоних, зеленкувато-сірих відтінків. Всі ці деформації гірських порід — результат тектонічних рухів і процесів, що відбувались у глибинах Землі під впливом явищ, які бушують у мантії.
Скалам, між якими розміщене село місцеве населення дало назву Стіна і Обіч. Зі скали Стіна витікає дуже прохолодна, чиста, цілюща джерельна вода.
Поряд річка утворила невеликий острівець з оригінальною рослинністю, де можна гарно відпочити.
Сучасність[ред. | ред. код]
Тут збереглися сліди криївки вояків УПА.
Релігія[ред. | ред. код]
Церквою Св. Дмитра 1869 р. користується громада УПЦ КП.[3]
У селі проживають аміші — менонітська течія анабаптистичного походження.
Відомі люди[ред. | ред. код]
У селі відпочивав український письменник Василь Стефаник, а також українська художниця Ольга Плешкан.
Посилання[ред. | ред. код]
- ↑ Івано-Франківська бібліотека
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 92.
- ↑ Будзин. Церква Св. Дмитра 1869
|
![]() |
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |