Будинок Криворізького товариства взаємного кредиту

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Будинок Криворізького товариства взаємного кредиту
Будинок Криворізького товариства взаємного кредиту
Будинок Криворізького товариства взаємного кредиту
Будинок Криворізького товариства взаємного кредиту
47.90653° пн. ш. 33.343066° сх. д. / 47.90653° пн. ш. 33.343066° сх. д. / 47.90653; 33.343066Координати: 47.90653° пн. ш. 33.343066° сх. д. / 47.90653° пн. ш. 33.343066° сх. д. / 47.90653; 33.343066
Країна Україна Дніпропетровська область
Місто Кривий Ріг
Тип пам'ятка архітектури місцевого значення України і будівля
Тип будівлі Житловий будинок
Поверхів 2
Матеріал червона цегла
Стиль південноукраїнський цегляний стиль
Засновник Криворізьке товариство взаємного кредиту
Дата заснування 1908
Початок будівництва 1908
Побудовано 1908
Статус  А-місц, МБ-місц
Стан відреставровано
Адреса Проспект Поштовий

Будинок Криворізького товариства взаємного кредиту. Карта розташування: Росія
Будинок Криворізького товариства взаємного кредиту
Будинок Криворізького товариства взаємного кредиту
Будинок Криворізького товариства взаємного кредиту (Росія)
Будинок Криворізького товариства взаємного кредиту. Карта розташування: Україна
Будинок Криворізького товариства взаємного кредиту
Будинок Криворізького товариства взаємного кредиту
Будинок Криворізького товариства взаємного кредиту (Україна)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Будинок Криворізького товариства взаємного кредиту — двоповерховий житловий будинок за адресою проспект Поштовий буд. 35, пам'ятка архітектури та містобудування місцевого значення[1], відомий також як «Будинок Федоренко».

Відповідно до розпорядження голови Дніпропетровської державної адміністрації від 12.04.1996 р. №158-р житловий будинок по проспекту Поштовому, 35 є пам’яткою архітектури місцевого значення міста Кривий Ріг з охоронним номером 138.

Історія[ред. | ред. код]

Зведений у 1908 році, з червоної цегли, про що свідчить напис на фасаді. На початку ХХ століття Поштова вулиця слугувала економічним й культурним центром Кривого Рогу. У 1913 році на вулиці Поштовій розташовувалось 116 торговельних закладів, складів майстерень. Напередодні Першої світової війни вулицю було замощено бруківкою, створено вуличне освітлення[2].

Криворізьке товариство взаємного кредиту розташовувалося на другому поверсі. Відомо, що товариство було засноване у 1907 році. Метою товариств взаємного кредиту було забезпечення своїх членів дешевим кредитом, переважно короткостроковим (до 6 місяців) і на підприємницькі потреби. Голова правління — Абраам Ісаакович Юдовіч[3]. Правління: Антон Михайлович Федоренко і Марк Сергійович Фельдман. Голова Ради — доктор Ізраїль Овсійович Рехес .Депутати — Мойсей Маркович Гланц, Давид Абрамович Пекарський, Аарон Давидович Уманський, Семен Петрович Переверзєв, Лев Моісевіч Ножік та Абрам Маркович Пінус[4].

На першому поверсі будинку знаходилася друкарня І. С. Заранкіна і склад дров, вугілля і антрациту Ш. Г. Меерсона.

Після 1919 року будівлю зайняв повітовий комітет Комуністичної партії України (КПУ)[5]. У 1920-х роках у приміщенні будівлі знаходилось окружне відділення Аерохіму.

У 2000-х на першому поверсі містилися: магазин одягу, гральні автомати, ломбард, магазин з продажу чаю, «трактир» та ін.

Споруда[ред. | ред. код]

Пам’ятка – яскравий приклад будівлі в так званому південноукраїнському цегляному стилі з елементами модерну в екстер’єрі головного фасаду. В центрі першого поверху двоповерхового цегляного будинку зроблено наскрізний проїзд у вигляді напівкруглої арки. Фасад 1-го поверху рустуйований прямокутними фігурами у вигляді сплощених пірамід. Вікна підкреслені складно профільованими горизонтальними мандриками із замковим каменем, прямокутними цегляними наличниками. Вінчає будівлю складний карниз з аттиками в центрі і з боків. Фактура фасаду – двоколірна цегла.

Галерея[ред. | ред. код]

 
Після реконструкції
Після реконструкції 
 

Джерела та література[ред. | ред. код]

  • Енциклопедія Криворіжжя / [упорядник В. П. Бухтіяров.]. – Кривий Ріг : ЯВВА, 2005. Т. 1. – 2005. – С. 531.
  • Історична енциклопедія Криворіжжя / [упорядники О. О. Мельник та ін.]. – Кривий Ріг : Видавничий дім, 2007. Т. 1 – 2007. – С. 146.
  • Комп’ютерний клуб «Золотий бонус» – Режим доступу : https://krogerc.info/ua/services/detail/id/2866.html#ox:11065&oy:25781&oz:1& [Архівовано 21 вересня 2017 у Wayback Machine.]
  • Мельник А. Память улиц / Александр Мельник // Саксагань. – 1999. – № 4. – С. 49.
  • Рукавицын И. А. Кривой Рог / Игорь Рукавицын // Филокартия. – 2009. – № 2. – С. 40-41.
  • Рукавицын И. А. Кривой Рог в конце XIX – начале ХХ века / Игорь Рукавицын – Киев : «Р. К. Мастер-принт» – 2013. – С. 12.
  • «Пишна краса» – Режим доступу : https://krogerc.info/ua/shops/detail/id/4494.html [Архівовано 21 вересня 2017 у Wayback Machine.]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Житловий будинок // Пам’ятки архітектури та містобудування місцевого значення // Кривий Ріг. Кривий Ріг – Ресурсний центр (англ.). Архів оригіналу за 13 серпня 2016. Процитовано 23 червня 2017.
  2. Рукавицын И. А. Кривой Рогъ в открытках, документах, фотографиях/ К., Книга-плюс, 2010. -128 с.:
  3. Шукач | Город Кривой Рог. Тайник. www.shukach.com (укр.). Процитовано 23 червня 2017.
  4. Петренко, Виктор (понедельник, 31 октября 2011 г.). Криворожские ведомости: Криворожское Общество Взаимного кредита. Криворожские ведомости. Архів оригіналу за 7 травня 2017. Процитовано 23 червня 2017.
  5. С 1917 по 1929 годы | История Кривого Рога — 1775.dp.ua. 1775.dp.ua. Архів оригіналу за 16 червня 2017. Процитовано 23 червня 2017.