Будинок Маранца

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Будинок Маранца
Хмельницький обласний театр ляльок
вул. Проскурівська, 46
вул. Проскурівська, 46
вул. Проскурівська, 46
49°25′20″ пн. ш. 26°59′15″ сх. д. / 49.422333° пн. ш. 26.987694° сх. д. / 49.422333; 26.987694
Країна Україна Україна
Місто Хмельницький
Тип театр
Стиль Класицизм
Побудовано 1880-ті рр.
Статус  Пам'ятка архітектури місцевого значення

Будинок Маранца. Карта розташування: Україна
Будинок Маранца
Будинок Маранца
Будинок Маранца (Україна)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Будинок Маранца (місто Хмельницький, вул. Проскурівська, 46) — житловий будинок 1880-х років з, який належав потомственному почесному громадянину міста Проскурова, промисловцю Соломону Маранцу. Пам'ятка архітектури місцевого значення.

Історія[ред. | ред. код]

Побудований у 1880-х рр. і належав купцю, потомственому почесному громадянину Соломону Маранцу — одному із найбагатших мешканців Проскурова кінця XIX — початку XX ст. Він вів торгівлю переважно цукром і гасом, здавав в оренду численну свою нерухомість, володів паровим млином і цукровим заводом. «Цукрозаводчик» С. Маранц мав одну з найкращих садиб у місті із двоповерховим особняком в оточенні чудового саду. На початку 1900-х років С. Маранц надав свій будинок у розпорядження Громадських зборів — такого собі органа місцевого самоврядування, до якого входило 96 найвпливовіших проскурівчан. На своїх засіданнях вони приймали рішення (т.зв. «присуди») стосовно різних питань міського життя, та направляли їх до міської думи. Як правило, дума до таких «присудів» прислуховувалась та брала до виконання.

З перших днів радянської влади будинок Маранца опинився в розпорядженні штабу окремої кавалерійської бригади Г.Котовського, пізніше тут знаходились різні радянські й військові установи. Недобру славу будинку з колонами принесли 1930-ті рр. Спочатку тут до 1938 р., знаходилося окружне відділення НКВС, а згодом, до 1941 р. — особливий відділ НКВС 5-ї армійської кавалерійської групи. У жахливі роки сталінських репресій у прилягаючих до цього будинку підвалах були знищені тисячі безневинних людей.

Нове життя для колишнього будинку Маранца розпочалося у післявоєнні роки, коли тут розташувався Палац піонерів. В 1989 р. Палац піонерів переїхав у нове приміщення, що було споруджено на вул. Прибузькій (нині — Палац творчості дітей і юнацтва), а в будинку № 46 розмістився обласний театр ляльок, який був заснований у 1970 р.

Архітектура[ред. | ред. код]

Двоповерховий, цегляний, тинькований, у плані — Т-подібний. Витриманий у класичному стилі. На головному фасаді домінує портик з чотирма колонами іонічного ордеру, який увінчаний масивним трикутним фронтоном з напівциркульним слуховим вікном по центру. Середні колони портика утримують балкон, оздоблений балюстрадою. Деталі декору і підкреслено пофарбуванням. У 20 ст. будинок кілька разів перебудовувався, поки не набув свого остаточного вигляду.

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Тимофеєва Л. О. Планування, забудова та економічний розвиток Проскурова в XIX — на поч. XX ст. // Наукові записки «Хмельницькому — 500». Хмельницький, 1993. — Вип. 1. — С. 3—18.
  2. Кур'яков О., Кульбаба Л. Міська архітектура Проскурова — Хмельницького // Місто Хмельницький в контексті історії України. Матеріали наукової конференції, присвяченої встановленню дати «1431 рік» датою найдавнішої згадки про Хмельницький в історичних документах / Ред. кол. Баженов Л. В. та ін. — Хмельницький, 2006. — С. 161—166.
  3. Єсюнін С. Прогулянка Проскуровом. Історичні нариси [Архівовано 10 листопада 2014 у Wayback Machine.] // Хмельницький: Хмельницький обласний краєзнавчий музей, 2008. — 160 с.
  4. Западенко І. «До основанья, а затем…» Стан пам'яток архітектури та містобудування у м. Хмельницькому. Підсумки громадського моніторингу [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] // Хмельницькі краєзнавчі студії. Науково-краєзнавчий збірник. — Хмельницький, 2014. — Вип. 1. — С. 88—95.