Перейти до вмісту

Будинок Нестерова

Координати: 47°57′59″ пн. ш. 37°48′38″ сх. д. / 47.96636389° пн. ш. 37.81043056° сх. д. / 47.96636389; 37.81043056
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Будинок Нестерова

47°57′59″ пн. ш. 37°48′38″ сх. д. / 47.96636389° пн. ш. 37.81043056° сх. д. / 47.96636389; 37.81043056
Типпам’ятка архітектуриd Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Україна
РозташуванняДонецьк Редагувати інформацію у Вікіданих
Адресавулиця Потийська, 57
Будинок Нестерова. Карта розташування: Україна
Будинок Нестерова
Будинок Нестерова (Україна)
Мапа

CMNS: Будинок Нестерова у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Будинок Нестерова (м. Донецьк, вул. Потийська 57) — одна з найстаріших будівель Донецька. Збудована в 1889 році.

Будинок знаходиться в Ленінському районі Донецька і являє собою двоповерхову будівлю з примикаючою до нього вежею. Верхівка вежі обрамлена зубцями. У вежу піднімаються круті закриті дерев'яні сходи. На кожному поверсі, де проходять сходи є невеликі оглядові віконця. З другого поверху по цих сходах можна потрапити на горище. Спочатку по цих сходах також можна було потрапити в нижні яруси будинку. На другий поверх ведуть кам'яні сходи.

Стіни будинку завтовшки 70 сантиметрів складаються з вапнякової цегли. Стелі висотою 3 метри.

В декорі будинку також використовувалася плитка, виготовлена на підприємстві харківського підприємця Едварда Фердинанда Берґенгейма.

Підвальні приміщення були засипані після революції. Це порушило вентиляцію будинку[1]. Одна із веж була зруйнована[2]. Приблизно вона була схожа зовнішнім виглядом на церкву святого Георгія в Лондоні[1].

В радянські часи в особняку знаходився витверезник і спецприймальня. На другому поверсі були обладнані камери з подвійними ґратами[1]. Наразі там знаходиться обласна дирекція СМЭУ «Ресурс-світлофор». Стайні, які були при садибі використаються як житлові будинки приватного сектора[3].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Тайни юзівського лорда. Архів оригіналу за 30 листопада 2012. Процитовано 23 січня 2011. [Архівовано 2012-11-15 у Wayback Machine.]
  2. Будинок Больфура (Бальфура). Архів оригіналу за 6 червня 2013. Процитовано 23 січня 2011.
  3. «Старый дом мой давно ссутулился…», газета «Донбасс» № 72 (21171), 18 апреля 2006 года

Посилання

[ред. | ред. код]