Будинок Українського радіо

**Будинок Українського радіо**
Будинок Українського радіо
	50°26′55″ пн. ш. 30°31′17″ сх. д. / 50.44861° пн. ш. 30.52139° сх. д.G O
Країна	Україна
Розташування	Київ
Статус спадщини	пам'ятка культурної спадщини України
Архітектор	Віктор Єлізаров
Дата початку спорудження	1949
Дата закінчення спорудження	5 листопада 1951
Стиль	ретроспективізм (історизм)
Власник	Національна суспільна телерадіокомпанія України
Адреса	вулиця Хрещатик, 26
	Будинок Українського радіо Будинок Українського радіо (Київ)
	Будинок Українського радіо у Вікісховищі

Будинок Українського радіо — апаратно-студійний комплекс та штаб-квартира Українського радіо в складі Національної суспільної телерадіокомпанії України, розташований в м. Києві на вул. Хрещатик, 26.

З Будинку радіо виходять в прямий ефір Перший канал Українського радіо, «Радіо Промінь», «Радіо Культура», «Радіоточка», та Radio Ukraine International.

Історія

У 1949 році розпочинається будівництво київського телерадіоцентру на Хрещатику, 26. Це був перший телерадіоцентр, повністю оснащений вітчизняним обладнанням^[1]. Автором проекту чотириповерхового телерадіоцентру був Віктор Єлізаров (він є співавтором монументу «Мати Батьківщина», будівель метро «Хрещатик», аеропорту «Жуляни», готелів «Київ» та «Дніпро»). Будівля споруджена на місці колишніх поштамту та радіотрансляційної станції, що були зруйновані в часи Другої світової війни^[2]^{[неавторитетне джерело]}. Стиль будівлі — ретроспективізм (історизм) орієнтований на форми бароко.

5 листопада 1951 року — відбулася перша професійна телетрансляція з Київського телецентру на Хрещатику, 26. Транслювали фільм «Алітет іде в гори»^[3]. 6 листопада транслювали пропагандистську кінострічку «Велика заграва», а 7-го відбулася «жива» телетрансляція параду й демонстрації, що проходили на Хрещатику. Трансляція стала можливою завдяки високій залізній телевежі, збудованій поряд з телерадіоцентром.

Демонтували телевежу лише в середині 1970-х. А в 1990-х Українське телебачення переїхало на Сирець у телецентр «Олівець», тож на Хрещатику залишилася штаб-квартира Українського радіо.

У ніч на 9 березня 1996 року в будівлі сталася масштабна пожежа. Осередок займання виник на другому поверсі, у центральній апаратній радіомовлення. Вогонь поширився на третій поверх, де містилася головна студія телеканалу УТ-1, та на четвертий поверх із режисерською і технічними апаратними телебачення. У гасінні брали участь понад сто рятувальників і кілька десятків пожежних машин. Пожежа тимчасово припинила радіо- і телемовлення: о 5:30 в ефірі УР-1 не прозвучали позивні та слова «Говорить Київ», однак уже за кілька годин радіомовлення відновили з Будинку звукозапису Українського радіо на Печерську, а телемовлення — з телецентру на Сирці. Збитки від пожежі оцінювали приблизно у 10 мільйонів доларів США.^[4]

У 2021 році на Хрещатику, 26 відкрили мультимедійний Ньюсхаус Суспільного мовлення, де створюють новини для радіо, телебачення та диджитал платформ Суспільного.^[5]^[4]

Будинок Українського радіо сьогодні

Нині з Будинок радіо — це сучасний телерадіокомплекс, з якого мовлять цілодобово канали Українського радіо та загальнонаціональні телеканали Суспільного мовлення, а також здійснюється виробництво новин для всіх платформ Суспільного.

Радіоканали, що виходять в прямий ефір з Будинку радіо на Хрещатику, 26:

Українське радіо — перший канал суспільного радіо в Україні. За форматом — інформаційна розмовна радіостанція.
Радіо Промінь — другий канал Українського радіо. За форматом — музично-розмовна молодіжна радіостанція.
Радіо Культура — третій канал Українського радіо. За форматом — культурно-просвітницька радіостанція.
Всесвітня служба радіомовлення України — міжнародний канал Українського радіо, веде мовлення російською, румунською, англійською, українською та німецькою мовами.

Крім того, тут розташований орган стратегічного управління Суспільного мовлення — Наглядова рада ПАТ «НСТУ», а також центральний орган виконавчої влади — Державний комітет телебачення і радіомовлення України^[6].

Див. також

Примітки

↑ Про Українське радіо | Українське радіо. www.nrcu.gov.ua. Архів оригіналу за 25 лютого 2018. Процитовано 7 квітня 2019.
↑ Бабин Яр і Хрещатик. oleksa-kyivsky.livejournal.com (укр.). Архів оригіналу за 8 квітня 2019. Процитовано 8 квітня 2019. {{cite web}}: |first= з пропущеним |last= (довідка)
↑ Відео - Перший канал. www.1tv.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 26 лютого 2018. Процитовано 7 квітня 2019. [Архівовано 2018-02-26 у Wayback Machine.]
1 2 Міський, Вадим; Гусейнова, Тамара (2025). Ідейний натхненник Дмитро Хоркін (ред.). Українське радіо. Історія буремного століття (вид. друге, доповнене). Київ: Лабораторія. с. 169—179. ISBN 978-617-8620-30-1. Архів оригіналу за 6 серпня 2026.
↑ Мовлення, Суспільне (12 лютого 2025). Суспільне презентує NewsHouse 2.0. Корпоративний Сайт Суспільного (укр.). Процитовано 6 серпня 2026.
↑ Державний комітет телебачення і радіомовлення України. comin.kmu.gov.ua. Архів оригіналу за 7 квітня 2019. Процитовано 8 квітня 2019. [Архівовано 2019-04-07 у Wayback Machine.]

[1] Про Українське радіо | Українське радіо. www.nrcu.gov.ua. Архів оригіналу за 25 лютого 2018. Процитовано 7 квітня 2019.

[2] Бабин Яр і Хрещатик. oleksa-kyivsky.livejournal.com (укр.). Архів оригіналу за 8 квітня 2019. Процитовано 8 квітня 2019. {{cite web}}: |first= з пропущеним |last= (довідка)

[3] Відео - Перший канал. www.1tv.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 26 лютого 2018. Процитовано 7 квітня 2019. [Архівовано 2018-02-26 у Wayback Machine.]

[:0-4] 1 2 Міський, Вадим; Гусейнова, Тамара (2025). Ідейний натхненник Дмитро Хоркін (ред.). Українське радіо. Історія буремного століття (вид. друге, доповнене). Київ: Лабораторія. с. 169—179. ISBN 978-617-8620-30-1. Архів оригіналу за 6 серпня 2026.

[5] Мовлення, Суспільне (12 лютого 2025). Суспільне презентує NewsHouse 2.0. Корпоративний Сайт Суспільного (укр.). Процитовано 6 серпня 2026.

[6] Державний комітет телебачення і радіомовлення України. comin.kmu.gov.ua. Архів оригіналу за 7 квітня 2019. Процитовано 8 квітня 2019. [Архівовано 2019-04-07 у Wayback Machine.]

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]