Будинок Яна Матейка у Кракові

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Будинок Яна Матейка у Кракові
Dom Jana Matejki w Krakowie
50°3′50.45″N 19°56′27.09″E
Типбіографічнийd
ТемаЯн Матейко
Частина відНаціональний музей у Кракові
Країна Республіка Польща
РозташуванняПольща Польща, Краків
Адреса31-019 ul. Floriańska 41
31-019 Kraków
Засновано1895
Сайтmnk.pl/oddzial/dom-jana-matejki
Будинок Яна Матейка у Кракові. Карта розташування: Польща
Будинок Яна Матейка у Кракові
Будинок Яна Матейка у Кракові (Польща)
Мапа
CMNS: Будинок Яна Матейка у Кракові у Вікісховищі

Будинок Яна Матейка у Кракові – музей Яна Матейка, заснований у 1895 році, від 1904 року відділ Національного музею у Кракові.

Історія

[ред. | ред. код]

Історія будинку

[ред. | ред. код]

Будинок за адресою Флоріанська 41 був побудований у XVI столітті як одноповерхова кам'яниця. У XVIII столітті до кам'яниці надбудували другий, а на початку XIX століття — третій поверх. У 1752 р. кам'яницю придбали Ігнацій та Анна Гендльові, у 1794 р. Ян Пьотр та Маріанна Россберги, мати Францішка Ксаверія Матейка. Після його смерті у 1860 році кам'яницю успадкували його діти. У 1871 році Ян Матейко, один із синів Францішка Ксаверія, заплатив відступне братам та сестрам та отримав кам'яницю у власність. Протягом двох років Ян Матейко перебудовував будинок, після чого замешкав там з родиною[1].

Створення та історія музею

[ред. | ред. код]

Наступного дня після похорону Яна Матейка, 8 листопада 1893 року у краківській газеті «Czas»[pl] була опублікована стаття історика Маріяна Соколовського, в якій він навів приклади будинків–музеїв, наприклад Рафаеля в Урбіно або Мікеланджело у Флоренції та закликав вшанувати постать та заслуги Яна Матейка подібним чином[2]. Князь Євстахій Сангушко[pl], очільник Товариства імені Яна Матейка[pl], розпочав збір відповідних коштів[3]. 7 листопада 1895 року, у другу річницю похорону художника, кам’яниця на вулиці Флоріанській була викуплена у родини художника разом із частиною колекції. 1 травня 1896 року вітальня і спальня були відкриті для відвідувачів як перша частина створюваного музею[4]. Одночасно проводився збір архіву публікацій про Яна Матейка та були зібрані фотографії майже всіх картин майстра[5].

Будинок Яна Матейка вночі
Барельєф на будинку Яна Матейка

Кам'яниця була пристосована для потреб музею та перебудована під керівництвом Тадеуша Стриєнського у 1896–1898 роках та Зигмунта Генделя у 1901–1904 роках[6]. 26 червня 1904 року Товариство імені Яна Матейка офіційно передало музей міській раді Кракова, яка згодом передала його під керівництво Національного музею[7]. Під час Другої світової війни, побоюючись пограбування нацистами, у 1940 році частина його колекції була розміщена в будинку Матейка, який на той час був закритий[8]. Після Другої світової війни двері музею знову відчинилися після капітального ремонту в 1953 році[9]. У 2009 році кам'яниця була відремонтована черговий раз[10][11].

На першому поверсі розташована спальня, яку називають кімнатою під зірками, та вітальня Матеєків[12]. На другому поверсі, в кімнаті, де 24 червня 1838 народився художник, встановлено меморіальну дошку з латинським написом, який у польському перекладі є натяком на слабке здоров’я та малий зріст Матейка. Він звучить так: «Бог часто вносить велич у малу форму». („Saepe providet Deus, ut magna claudantur parvis”)[13]. На третьому поверсі, надбудованому у 1872–1873 роках Томашем Прилінським на замовлення Матейка, розташована майстерня художника[1].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Barbara Kuczała. Dom Jana Matejki: przewodnik. — Muzeum Narodowe. — С. 5–6.
  2. ↑ Marta Kłak-Ambrożkiewicz. Życie prywatne Polaków w XIX wieku. Moda i styl życia / J. Kita, M. Korybut-Marciniak. — Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego, Instytut Historii i Stosunków Międzynarodowych UWM. — Т. 6. — 186 с. — ISBN 978-83-8088-801-2.
  3. ↑ Marian Małecki. On the National Substance. The Role of the Diet of Galicia and Lodomeria and National Department in Preserving Jan Matejko’s Heritage // Studia Iuridica Lublinensia. — 2017. — Т. 25, вип. 3 (14 лютого). — С. 636-637. — DOI:10.17951/sil.2016.25.3.629.
  4. ↑ T. Ziemięcki. Muzeum Narodowe w Krakowie.
  5. ↑ Bożena Lesiak-Przybył. Dawne fotografie dotyczące życia i twórczości Jana Matejki w zbiorach Archiwum Narodowego w Krakowie. — Т. 67. — С. 73-80. — DOI:10.4467/25440500RBN.22.007.17362.
  6. ↑ Anna Lebet-Minakowska. Żydzi Wschodniej Polski. Seria 6, Żydzi białostoccy: od początków do 1939 roku. — Т. 36. — С. 241. — ISBN 978-83-7657-207-9.
  7. ↑ Dom Jana Matejki.
  8. ↑ Diana Błońska. O Muzeum Narodowym w Krakowie w czasie drugiej wojny światowej // Klio - Czasopismo Poświęcone Dziejom Polski i Powszechnym. — 2014. — T. 28, ed. 1 (6 czerwca). — S. 114. — ISSN 2719-7476. — DOI:10.12775/KLIO.2014.005.
  9. ↑ Józef Lepiarczyk. Prace konserwatorskie. Miasto Kraków. Kronika za lata 1952-1953 // Ochrona Zabytków. — Т. 7, вип. 1.
  10. ↑ Kraków: Dom Jana Matejki w nowej odsłonie (пол.). Onet Podróże. 24 вересня 2009. Процитовано 23 травня 2023.
  11. ↑ Dom Jana Matejki po reaktywacji (пол.). Rzeczpospolita. Процитовано 23 травня 2023.
  12. ↑ Maria Przemecka-Zielińska. Krakowskim szlakiem Jana Matejki. — Wydawn. Pijarów. — С. 121. — ISBN 978-83-7269-157-6.
  13. ↑ Barbara Kuczała. Dom Jana Matejki: przewodnik. — Muzeum Narodowe. — 34 с.
Музей Це незавершена стаття про музей.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Будинок_Яна_Матейка_у_Кракові&oldid=43362816