Будинок архітектора Болдирєва (Новочеркаськ)
| Будинок архітектора Болдирєва рос. Дом архитектора Болдырева | |
|---|---|
|
| |
| 47°24′55″ пн. ш. 40°05′53″ сх. д. / 47.41528° пн. ш. 40.09806° сх. д.Координати: 47°24′55″ пн. ш. 40°05′53″ сх. д. / 47.41528° пн. ш. 40.09806° сх. д. | |
| Країна | Росія |
| Місто |
Новочеркаськ, Ростовська область |
| Розташування | вулиця Червоноармійська, буд. 18 |
| Тип |
пам'ятка будівля і пам'ятка архітектури[d] |
| Автор проєкту | Сергій Іванович Болдирєв |
| Дата заснування | 1905 |
| Початок будівництва | 1905 |
| Побудовано | 1905 |
  Будинок архітектора Болдирєва Будинок архітектора Болдирєва (Росія) | |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Будинок архітектора Болдирєва (рос. Дом архитектора Болдырева) — об'єкт культурної спадщини регіонального значення, який розташований в місті Новочеркаську Ростовської області (Росія) за адресою вулиця Червоноармійська, 18[1].
Історія[ред. | ред. код]
Власником будинку, за проектом якого споруду було побудовано, був архітектор Сергій Іванович Болдирєв. За фахом він був інженером-будівельником. У зв'язку зі своєю діяльністю, про Болдыреве є згадка в «Пам'ятній книжці Області війська Донського», що датується 1900 роком. Сергій Іванович обіймав посаду титулярного радника, а пізніше став надвірних радником. Був членом комісії з питань спорудження Військового Вознесенського кафедрального собору, який побудували в 1903 році і відкрили у 1905 році[2]. Відомо, що його пов'язували родинні зв'язки з генералом Белявським, якому належав будинок на вулиці Червоноармійській, 15[3]. Болдирєв був архітектором будівлі Російсько-Азіатського банку, побудованого в 1905 році і відомого як будівля колишнього Будинку піонерів[4]. Сергій Іванович дружив з архітектором Г. І. Сальниковим, Я. І. Коротченковим, художником В. І. Криловим і скрипалем К. І. Думчевим[2].
За приблизними підрахунками, архітектор спроектував і побудував близько 25 будинків у місті, в тому числі і свій будинок по вулиці Червоноармійській, 18, побудований в 1905 році. У 1914 році до будинку був прибудований флігель, у якому жила Надія Василівна Сальникова. Її чоловік Г. М. Сальников, був репресований у 1938 році[3].
З 1992 року особняк визнано об'єктом культурної спадщини регіонального значення і пам'ятником архітектури[1]. Відомо, що в будинку за цією адресою також проживала внучка його першого власника — Тетяна Борисівна Болдирєва[2].
Опис[ред. | ред. код]
Двоповерховий будинок[5], який не особливо виділяється декоративним оздобленням, властивим того періоду забудови[3].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Особняк. Архів оригіналу за 23 березня 2017. Процитовано 11 липня 2017.
- ↑ а б в Архитектор-строитель Новочеркасска С. И. Болдырев. Статья из газеты «Новочеркасские ведомости» № 17 (466) от 28 апреля 1999 года. Архів оригіналу за 20 серпня 2017. Процитовано 11 липня 2017.
- ↑ а б в Новочеркасск. Энциклопедия. — Новочеркасск: ООО «Издательство Новопринт»,2005. — 720 с. 1257 ил. — С.85-85. Архів оригіналу за 23 березня 2017. Процитовано 11 липня 2017.
- ↑ Историческая экскурсия по городу. Официальный сайт города Новочеркасск. Архів оригіналу за 23 березня 2017. Процитовано 11 липня 2017.
- ↑ Улица Красноармейская, 18. Архів оригіналу за 12 серпня 2017. Процитовано 11 липня 2017.
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |