Будинок культури

Будинок культури — частина культурно-дозвіллєвого комплексу, до якого входять: школа, клуб, бібліотека (шкільна та публічна), та різноманітні громадські об'єднання, метою існування котрих є забезпечення культурного відпочинку населення.

Раніше, ще в радянські часи ця одиниця називалася клубом, але в наш час поняття клуб та будинок культури розмежовані.

У радянські часи будинки та палаци культури провадили масово-політичну і культурно-освітню роботу, спрямовану на комуністичне виховання і організацію дозвілля трудящих. Вони пропагували політичні, наукові та виробничо-технічні знання, організовували гуртки, виставки, кінофестивалі, сприяли розвитку народної творчості. Певною мірою будинки культури заміняли релігійні установи.

За часів незалежної України частина будинків культури була закрита через нерентабельність або приватизована. Інфраструктура будинків культури перебуває на бюджетному фінансуванні та продовжує використовуватись для задоволення культурних потреб населення. Їх функції та задачі переосмислюються відповідно до потреб сучасного суспільства.

Джерела

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• Мультимедійний проєкт «ДК – Будинок культури» присвячений історичному, архітектурному та культурологічному значенню інституту будинку культури. [Архівовано 12 серпня 2020 у Wayback Machine.]
• Культура і децентралізація: що робити з сільськими клубами [Архівовано 19 вересня 2020 у Wayback Machine.]