Будинок на вулиці Вірменській, 2 (Львів)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Будинок на вулиці Вірменській, 2

2 Virmenska Street, Lviv (01).jpg


49°50′34″ пн. ш. 24°01′44″ сх. д. / 49.84277777780555141° пн. ш. 24.02888888891666852° сх. д. / 49.84277777780555141; 24.02888888891666852Координати: 49°50′34″ пн. ш. 24°01′44″ сх. д. / 49.84277777780555141° пн. ш. 24.02888888891666852° сх. д. / 49.84277777780555141; 24.02888888891666852
Тип будівля і пам'ятка архітектури
Статус спадщини пам'ятка архітектури місцевого значення України
Країна

 Україна

Розташування Львів
Адреса Вулиця Вірменська (Львів)
Ідентифікатори й посилання
Будинок на вулиці Вірменській, 2 (Львів). Карта розташування: Україна
Будинок на вулиці Вірменській, 2 (Львів)
Будинок на вулиці Вірменській, 2 (Львів) (Україна)

CMNS: Будинок на вулиці Вірменській, 2 у Вікісховищі

Будинок на вулиці Вірменській, 2 (конскрипційний № 38)[1] — житловий будинок XVIII століття, пам'ятка архітектури місцевого значення (охоронний № 862). Розташований в історичному центрі Львова, на вулиці Вірменській (інша адреса — вул. Театральна, 20[1]).

Історія[ред. | ред. код]

На місці сучасного будинку в XVII—XVIII стояли три кам'яниці, відомі як[1]:

  • кам'яниця Симоновича (Шимоновича) — у 1630 році, Соколовської — у 1630—1640 роках, Космігеля (Космігловська) — у 1647—1767 роках
  • кам'яниця Пищимушинської — у 1605—1612 та 1621—1767 роках
  • кам'яниця Турської — у 1631—1635 роках, Біветовської (Бівета) — у 1637—1767 роках

Наприкінці XVIII століття на місці цих трьох будинків звели новий, відомий під назвою кам'яниця М. Даровського (Даровських)[2][3]. У 1817 році будинок орендувала Цісарсько-королівська реальна школа, відкрита 7 березня 1816 року. У наступні роки школа двічі реорганізовувалася і нарешті у 1844 році на її основі відкрили Технічну академію, яка пізніше стала Львівським політехнічним університетом.

У 1848 році по Центральній Європі прокотилася хвиля демократичних революцій — «Весна народів», серед повсталих міст був і Львів. 1-3 листопада 1848 року львівське повстання було придушене австрійськими військами під командуванням генерала Вільгельма Гаммерштайна. Австрійці обстрілювали центр міста гарматами, внаслідок чого 2 листопада будинок Технічної академії згорів[1][4]. Після революційних подій 1848 року будинок почали відбудовувати[3], і до 1851 року заняття Академії проводилися в інших місцях, зокрема, в ратуші. Після відбудови будинку Технічна академія продовжувала базуватися у кам'яниці Даровського, а 1877 року переїхала до щойно зведеної будівлі на сучасній вулиці Степана Бандери, 12[1][4][3].

Після переселення Технічної академії до нової будівлі, у будинку № 2 наприкінці XIX століття базувалися різні організації, зокрема, культурно-просвітницька організація «Руська бесіда»[5]. У 18761877 роках у цьому будинку проводило засідання Політехнічне товариство[3][6].

У 1890-х роках у будинку розмістилося засноване 1891 року Анатолем Вахнянином музичне Товариство «Львівський Боян»[5]. У 1903 році Товариство заснувало «Союз співацьких і музичних товариств», який у 1904 році отримав концесію на організацію Вищого музичного інституту. Заняття цього навчального закладу проводилися у будинку № 2 по вулиці Вірменський до 1915 року, коли інститут отримав власну будівлю на пл. Шашкевича, 5[1]. Згодом Вищий музичний інститут став одним із навчальних закладів, на базі яких утворилася Львівська національна музична академія.

На початку XX століття у будинку також розташовувалася бурса Українського педагогічного товариства, у серпні 1914 року в її приміщеннях розмістили частину добровольців, які погодилися вступити до Легіону Українських Січових Стрільців. У листопаді 1918 року у будинку базувалася військова кухня під завідуванням Іллі Цьокана (1887—1940)[7].

За архівними даними у 1871 році будинок належав Іцаку Маєру, у 1889 році — Маєру і Натану Райцесам, у 1916 і 1934 роках — Баруху Леону Чишу[1].

До 1939 року у будинку розміщувався робітничий спортивний клуб профспілки трамвайників і металістів[8], у 1936 році діяв гурток просвітницької спілки «Вільна думка»[9].

Опис[ред. | ред. код]

Будинок наріжний, чотириповерховий. Фасади — чоловий і бічний — майже однакові за розміром, на 10 і 9 вікон відповідно. Оздоблення будинку мінімальне: фасади розчленовані горизонтально тягами між першим—другим та третім—четвертим поверхами, вікна прямокутні, на другому і третьому поверхах прикрашені простими прямими сандриками. На чоловому фасаді, що виходить на вулицю Вірменську, ліворуч від центральної осі розташований головний вхід, оформлений у вигляді арочного порталу, прикрашеного замковим каменем.

Відомі мешканці[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и Мельник І., 2011, с. 215.
  2. Мельник Б., 2006, с. 142.
  3. а б в г д О. Нога. 107.Житловий будинок. (І-ї Технічної Академії) XV-XIXст. (вул. Вірменська, 2 / Театральна, 20) // Звід пам'яток історії та культури України. Львів. — Т. 1. — С. 418.
  4. а б Мельник Б., 2006, с. 143.
  5. а б Мельник Б., 2006, с. 148.
  6. Księga pamiątkowa, wydana przez komisję, wybraną z łona Polskiego towarzystwa politechnicznego we Lwowie [1877—1927] / Pod. red. dr. Maksymiljana Matakiewicza. — Lwów: Nakładem Polskiego towarzystwa politechnicznego we Lwowie, 1927. — S. 7.
  7. Козицький, 2009, с. 154.
  8. 1243 вулиці Львова, 2009, с. 35.
  9. Мельник Б., 2006, с. 149.

Джерела[ред. | ред. код]