Будинок престарілих
Будинок літніх людей — будинок для осіб похилого віку, державна або приватна організація, де літнім людям, що втратили іншу можливість підтримки, чи потребуючих цілодобовий догляд, надається притулок і належний медичний нагляд.
Основні параметри[ред. | ред. код]
У таких будинках люди похилого віку звільняються від необхідності готувати собі їжу і робити прибирання в своїй оселі. Старі люди можуть разом проводити час за грою в настільні ігри (або навіть у комп'ютерні ігри), за бесідами, прогулянками і переглядом телевізору.
Різновиди[ред. | ред. код]
Будинки літніх людей поширені переважно в державах, де переважаючим типом родини є нуклеарна сім'я, і де дорослі особи представники різних поколінь живуть окремо. Прикладом таких країн і держав є США, Північна Європа й Західна Європа, Японія. В інших державах старі люди часто живуть разом з дорослими дітьми або іншими близькими родичами.
Якість послуг у даних установах сильно варіюється: будинок для літніх людей може бути безкоштовним, фінансованим державою, або платним, причому як з орендною платою, так і з одноразовим платежем, що дає право власності на частину будинку.
Є такий тип будинків і в Україні в кожному регіоні[1][2].
Див. також[ред. | ред. код]
|
Це незавершена стаття з соціології. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття з права. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ «Мешканці Львівщини все частіше віддають своїх батьків у будинок престарілих Архівовано 5 березень 2016 у Wayback Machine.», 14.01.2013, сайт «Новий Погляд» (укр.)
- ↑ Переваги пансіонату Архівовано 28 квітень 2015 у Wayback Machine. (укр.)
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Будинок пристарілих- Евгений Мачнев. Дом престарелых — осознанная необходимость // Пчела. — № 24—25 (январь-апрель 2000). (рос.)
| |||||||||||
