Будища (Шосткинський район)
| село Будища | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Сумська область |
| Район | Шосткинський район |
| Громада | Глухівська міська громада |
| Облікова картка | Будища |
| Основні дані | |
| Населення | 319 |
| Поштовий індекс | 41462 |
| Телефонний код | +380 5444 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°29′00″ пн. ш. 33°59′17″ сх. д. / 51.48333° пн. ш. 33.98806° сх. д.Координати: 51°29′00″ пн. ш. 33°59′17″ сх. д. / 51.48333° пн. ш. 33.98806° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
167 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 41400 Україна, Сумська обл., Шосткинський р-н, м.Глухів, вул.Шевченка 6 |
| Карта | |
  Будища | |
 Будища | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Бу́дища — село в Україні, у Глухівській міській громаді Шосткинського району Сумської області. Населення становить 319 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Баницька сільська рада.
Після ліквідації Глухівського району 19 липня 2020 року село увійшло до Шосткинського району[1].
Географія[ред. | ред. код]
Село Будища розташоване на правому березі річки Клевень, нижче за течією на відстані 1 км розташоване село Петропавлівська Слобода, на протилежному березі — село Веселе (Конотопський район).
Поблизу села є залишки староукраїнського городища[2].
Історія[ред. | ред. код]
Село виникло у середині XVII ст. З 1648 у складі Ніжинського полку Гетьманщини, а з 1803 — у складі Чернігівської губернії.
За переказами, біля села, на крутій горі, на правому березі річки Клевень засновано Глухівсько-Петропавлівський монастир. Головне місце в ньому займав собор Петра і Павла (1697 р.), поруч з трапезною церквою. З північного боку було збудовано надбрамну Михайлівську церкву (1712 р.), з південно — західного боку два корпуси братських келій.
У 1694—1697 рр. ігуменом монастиря був український просвітитель та соратник Гетьмана Івана Мазепи святий Димитрій Ростовський (Туптало). Ці роки, ним була створена значна частина чотиритомної праці «Четьї мінеї» або «Житія Святих».
З монастирем пов'язана діяльність ще одного поборника освіти і православ'я, учасника і духовного наставника гайдамацького руху на Правобережній Україні (Коліївщина, 1768 р.) Мельхіседека Значко-Яворського, тут його і поховано.
З 1917 — у складі УНР, з квітня 1918 — у складі Української Держави Гетьмана Павла Скоропадського. З 1921 тут панує стабільний окупаційний режим комуністів, якому чинили опір місцеві мешканці.
Усі святині монастиря знищили російські комуністи після окупації села у 1920—30 роках. Зараз від монастиря залишилась в'їзна брама, будівля трапезної Успенської церкви, будинок Архимандрита, 2 корпуси монастирських келій та кам'яна огорожа.
У селі встановлено пам'ятник загиблим сталінським солдатам (1957 р.)
Під час організованого урядом СССР Голодомору 1932—1933 років комуністи замучили щонайменше 106 жителів села[3].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Коваленко Ю. О. Археологічні дослідження Будищанського городища / Ю. О. Коваленко // Путивльський краєзнавчий збірник. Вип. 2. — Суми, 2005. — С. 37—51.
- ↑ Будища. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.[недоступне посилання]
Джерела[ред. | ред. код]
- Тупик С. Будищі // Тупик С. Глухівський Петропавлівський монастир та навколишні села : історико-краєзнавчі нариси. — Суми : Університетська книга, 2015. — С. 142—164 : фот.
- Тупик С. В. Будищі — село над Клевенню / С. В. Тупик. — Суми : Видавничо-виробниче підприємство «Мрія» ЛТД, 2002. — 111 с. : фот.
Посилання[ред. | ред. код]
- Погода в селі Будища [Архівовано 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]
| |||||||||||