Будки (Черкаський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Будки
Країна Україна Україна
Область Черкаська область
Район Черкаський район
Громада Балаклеївська сільська громада
Код КАТОТТГ UA71080010020033568
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 1807
Населення 1423
Поштовий індекс 20761
Телефонний код +380 4733
Географічні дані
Географічні координати 49°14′03″ пн. ш. 31°49′03″ сх. д. / 49.23417° пн. ш. 31.81750° сх. д. / 49.23417; 31.81750Координати: 49°14′03″ пн. ш. 31°49′03″ сх. д. / 49.23417° пн. ш. 31.81750° сх. д. / 49.23417; 31.81750
Середня висота
над рівнем моря
109 м
Місцева влада
Адреса ради с. Балаклея
Карта
Будки. Карта розташування: Україна
Будки
Будки
Будки. Карта розташування: Черкаська область
Будки
Будки
Мапа
Мапа

CMNS: Будки у Вікісховищі

Будки́ — село в Україні, у Черкаському районі Черкаської області, у складі Балаклеївської сільської громади. Розташоване на лівому березі р. Сріблянки. У селі мешкає 1423 людей.

Історія села Будки[ред. | ред. код]

Утворення[ред. | ред. код]

Хутір Будки утворився від селян-утікачів, які тікали від панщини. Вони вирішили оселитися біля лісникової будки. І до цього часу в Будківському лісі є садки які по собі залишили предки сучасних будківчан. Через десятки років, коли люди освоїлися на новому місці, граф Бобринський перегнав всіх жителів з хутора на інше місце (по невідомій причині), а той хутір, який вони покинули стали називати «Будки». Це відбулося в 1807 році. Перегнано було 180 осіб. Пізніше граф Бобринський поселив разом з вигнанцями ще 120 чоловік — це були робітники костопальні, заводу та «механічної» вулиці. Цей куток досі називають «костопальнею».

Будки як самостійне селище[ред. | ред. код]

До 1918 року с. Будки було приєднане до Костянтинівської управи, а в 1918 відокремилося в самостійне село.

За організацію виступів проти поміщиків, в 1902 році графом Бобринським були вислані в Сибір на вічне заслання з села Будки три людини: Березняк Терешко Іванович, Березняк Дорош Уласович та Панченко Іван Григорович.

Культурний рівень селища був дуже низьким. Доросле населення села було майже неписьменне. Людей з вищою, ба навіть середньою не було зовсім. Переважно чоловіки навчалися в церковно-приходській школі с. Костянтинівка. Але потім той самий граф Бобринський вирішив покращити культурний стан села. Він побудував школу, дитсадок, проклав дорогу, яка збереглася до сьогодні.

Село Будки під час війни[ред. | ред. код]

Особливий патріотизм населення виявився в дні Німецько-радянської війни. Всього в ряди радянської армії мобілізували 133 людини, з них 23 чоловіки героїчно боролися в лавах армії, 5 чоловік були льотчиками. Всі бійці мали урядові нагороди за бойові заслуги.

Під час тимчасової окупації в с. Будки було організовано підпільну комсомольську групу, яка активно боролася з німецькими окупантами в тилу ворога. Очолював цю групу Костенко С. К. Брати Костенко Сергій і Іван та Березняк Анатолій підтримували зв'язок з партизанським загоном Грозного. Вони організували молодь і направляли її в ліс до загону, діставали для них зброю . В загоні молодь отримувала завдання та вказівки по підриву ешелонів. Березняк Анатолій під час виконання завдання був заарештований німцями і замучений в гестапо, але нікого з товаришів не видав.

Реабілітація після війни[ред. | ред. код]

Збитки, нанесені селу під час окупації в суму 27 000 карбованців, (згідно з цінами 1968 року). Спалено 8 господарств повністю. Приміщення школи та колгоспу частково зруйновані, інвентар знищено повністю. Також по всьому селищі було знищено огорожі та садки.

Після війни в колгоспі села Будки були побудовані нові приміщення, була створена тракторна бригада, у якій були всі необхідні механізми для обробітку ґрунту. Колгоспники добилися високих показників врожаю зернових та технічних культур. В 1968 році було одержано 60 центнерів кукурудзи. Значно зріс та покращився культурний рівень села. Відбудовано школу, «клуб», дитсадок, бібліотеку, медпункт, 2 кіоски.

Сучасний стан села Будки[ред. | ред. код]

З 1990 року село Будки повністю газифіковано, проведено нову лінію електромережа телефон. В селі є клуб, бібліотека, медпукт,3 магазини, дитячий садок.

Населення[ред. | ред. код]

Мовний склад[ред. | ред. код]

Рідна мова населення за даними перепису 2001 року[1]:

Мова Чисельність, осіб Доля
Українська 1 391 97,75 %
Російська 32 2,25 %
Разом 1 423 100,00 %

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних