Будніков Анатолій Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Будніков Анатолій Миколайович
UA-OR5-SGT-GSB-H(2015).png Сержант
Будніков Анатолій Миколайович.jpg
Загальна інформація
Народження 15 грудня 1960(1960-12-15)
Київ, СРСР
Смерть 18 лютого 2015(2015-02-18) (54 роки)
Дебальцеве, Україна
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Emblem of the Ukrainian Ground Forces.svg Сухопутні війська
Рід військ БЕ МЕХ (2016).png Механізовані війська
Формування
30 ОМБр.png
30 ОМБр
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Бу́дніков Анато́лій Микола́йович (15 грудня 1960(19601215), Київ, СРСР — 18 лютого 2015, Дебальцеве, Україна) — сержант Збройних сил України.

Біографія[ред.ред. код]

Закінчив школу, морехідне училище, працював у міліції. Згодом із дружиною Любов'ю Іванівною працював на будівництві. Проживав в Печерському районі м. Києва. Після важкої травми дружини зайнявся її опікою.

Мобілізований у серпні 2014-го, сержант, 30-а окрема механізована бригада. Про те, що рушив на фронт, повідомив уже з потяга.

У січні був вдома — короткочасна відпустка, повернувся до частини. 18 лютого 2015-го загинув під час виходу українських військ із Дебальцевого — уночі терористи оточили пост і обстріляли. Буднікову відірвало ногу й руку. Евакуаційний автомобіль обстріляв снайпер.

Без Анатолія залишились дружина та діти. Дружина після смерті чоловіка знайшла в собі сили опікуватися ветеранами війни.

Похований у Києві на Берковецькому цвинтарі.

Нагороди та вшанування[ред.ред. код]

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

  • 13 серпня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня
  • в школі, котру закінчив Анатолій, відкрито меморіальну дошку його честі.

Джерела[ред.ред. код]