Будяк кучерявий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Будяк кучерявий
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Айстроцвіті (Asterales)
Родина: Айстрові (Asteraceae)
Рід: Будяк (Carduus)
Вид:
Будяк кучерявий (C. crispus)
Біноміальна назва
Carduus crispus

Будяк кучерявий[1][2] (Carduus crispus) — вид рослин з родини айстрових (Asteraceae), поширений у помірній Європі й Азії.

Дворічна трав'яниста рослина 50–200 см заввишки. Стебло розгалужене, ширококриле, колюче, шерстисте, сірувате; шипи максимум 2.5 мм завдовжки, досить м'які. Листки довгасто-овальні, неглибоко-виїмчасто-роздільні або лопатеві, вгорі часто цілісні й трохи колючі. Обгортка 10–15 мм в діаметрі (з розчепіреними листочками), розсіяно-павутиниста. Квітконоси виходять з пазухи листків, здебільшого до самого верху колючі, крилаті, густо запушені. Квіткові кошики розміщені в щільних кластерах по 3–5. Квіткові кошики мають довжину від 1.5 до 2.5 см Квітки малиново-пурпурові. Сім'янки 2.8–3.2 мм завдовжки, коричневі; чубчик 10–11 мм довжиною, білуватий, дуже крихкий[2][3]. 2n = 16[4].

Поширення

[ред. | ред. код]

Поширений у помірній Європі й Азії; натуралізований в Індії, на півдні Канади, у східній частині США[5][6][7].

В Україні вид зростає в чагарниках, на узліссях, як бур'ян на городах і в садах переважно в тінистих вологих місцях — на всій території (в Криму — в Присивашші, на Керченському півострові й у передгір'ях, зрідка); медоносна, харчова, олійна, лікарська рослина[2].

Галерея

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. Carduus crispus // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наукова думка, 1987. — С. 349. (рос.)(укр.)
  3. NatureGate. Архів оригіналу за 25 лютого 2020. Процитовано 18.05.2019. (англ.)
  4. Flora of North America. Архів оригіналу за 8 липня 2020. Процитовано 18.05.2019. (англ.)
  5. Plants of the World Online — Kew Science. Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 18.05.2019. (англ.)
  6. Germplasm Resources Information Network. Архів оригіналу за 22 липня 2020. Процитовано 18.05.2019. (англ.)
  7. Euro+Med Plantbase. Архів оригіналу за 6 серпня 2020. Процитовано 18.05.2019. (англ.)