Будячки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Будячки
Вигляд на село
Вигляд на село
Країна Україна Україна
Область Одеська область
Район/міськрада Роздільнянський район Роздільнянський район
Громада Роздільнянська міська громада
Облікова картка Будячки 
Основні дані
Засноване 1896
Перша згадка 1896 (126 років)
Населення 18 (01.01.2015)[1]
Площа 0,215[2] км²
Густота населення 143,68 осіб/км²
Поштовий індекс 67477
Телефонний код +380 4853
Географічні дані
Географічні координати 46°41′51″ пн. ш. 30°21′29″ сх. д. / 46.69750° пн. ш. 30.35806° сх. д. / 46.69750; 30.35806Координати: 46°41′51″ пн. ш. 30°21′29″ сх. д. / 46.69750° пн. ш. 30.35806° сх. д. / 46.69750; 30.35806
Середня висота
над рівнем моря
82 м
Місцева влада
Адреса ради 67400, Одеська обл., Роздільнянський район, м. Роздільна, вул. Муніципальна, 17
Карта
Будячки. Карта розташування: Україна
Будячки
Будячки
Будячки. Карта розташування: Одеська область
Будячки
Будячки
Мапа

CMNS: Будячки у Вікісховищі

Будячки́ (у минулому — хутор Гроссулівський, хутір Ново-Гроссулівський, Аннівка) — село в Україні, у Роздільнянській міській громаді Роздільнянського району Одеської області. Розташоване в 36 км від районного центру — міста Роздільна. Населення становить 18 осіб[1]. Відноситься до Виноградарського старостинського округу.

Історія[ред. | ред. код]

У 1896 році на хуторі Гроссуловському (Ново-Гроссулівський, Будячки, Аннівка) Більчанської волості Одеського повіту Херсонської губернії, було 13 дворів, у яких мешкало 65 людей (30 чоловік і 35 жінок)[3].

В 1911 році без хреста та оградки на краю цвинтаря Будячків був похований Бондаренко Іван Михайлович — дослідник історії Західної Європи, української культури. 16 серпня 1911, вчинивши самогубство, він загинув під колесами потягу на ст. Карпове[4].

На 1916 рік в селі Будячки Куртівської волості Одеського повіту Херсонської губернії, мешкало 173 чоловіка (73 чоловіка і 100 жінок)[5].

Під час Голодомору в Україні 1932—1933 років в селі загинуло 7 осіб:

Бабич Василь Феодорович,

Калихалов Олексій Петрович,

Поліщук Андрій Іванович,

Поліщук Лук'ян Савелійович,

Поліщук Микола Лук'янович,

Цукацький Петро Миколайович,

Чумаченко Микола Олександрович.[6]

Станом на 1 вересня 1946 року хутір Будячки був частиною Виноградарської сільської ради, яка була у складі Біляївського району[7].

У 1965 році село у складі Виноградарської сільради перейшло в підпорядкування від Біляївського до Роздільнянського району[8].

У результаті адміністративно-територіальної реформи село ввійшло до складу Роздільнянської міської територіальної громади та після місцевих виборів у жовтні 2020 року було підпорядковане Роздільнянській міській раді. До того село входило до складу ліквідованої Виноградарської сільради.

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 54 особи, з яких 27 чоловіків та 27 жінок.[9]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 25 осіб.[10] 100% населення вказало свою рідну мову — українську.[11]

2010 — 21

2011 — 21[12]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Паспорт Виноградарської сільської ради. Архів оригіналу за 13 березня 2019. Процитовано 16 червня 2016. 
  2. Публічна кадастрова карта України. map.land.gov.ua. Архів оригіналу за 14 грудня 2020. Процитовано 15 грудня 2020. 
  3. Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. Статистическія данныя о каждомъ поселеніи. — Херсонъ: Типографія Губернскаго Правленія, 1896. — С. 306—307.(рос.)
  4. О. Музичко Іван Михайлович Бондаренко: біоісторіографічний нарис // Історіографічні дослідження в Україні: Зб. наук. пр. — 2010. — Вип. 20. — С. 117.(рос.)
  5. Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. (По даннымъ Всероссійской сел.-хоз. переписи 1916 г.). Одесскіи уѣздъ — Александрія: Типографія Ф. Х. Райхельсона, 1917. — С. 353.(рос.)
  6. Національна Книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні. Одеська область. Частина I. Редакційна колегія (співголови — М. Д. Сердюк і М. Л. Скорик), автори-упорядники Л. І. Білоусова (керівник), М. Г. Батуріна, А. Є. Бух, О. В. Мартиненко, Г. М. Паніван. — Одеса: Астропринт, 2008. — С. 858
  7. Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 вересня 1946 року. — К.: Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 371.
  8. Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР — Вікіджерела. uk.wikisource.org. Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 26 лютого 2021. 
  9. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019. 
  10. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019. 
  11. Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019. 
  12. Роздільнянська районна рада — ПАСПОРТ територіальної громади Виноградарської сільської ради Роздільнянського району. rozdilna-rada.odessa.gov.ua. Архів оригіналу за 17 квітня 2015. Процитовано 7 січня 2021.