Будівельник (баскетбольний клуб)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
БК Будівельник
БК Будівельник логотип
Прізвисько Будка, Будівели, Гладіатори
Ліги Суперліга
Заснований 1945
Арена Палац спорту (6850)
Місто Київ, Україна Україна
Командні кольори жовтий та синій
         
Президент Україна Богдан Гулямов
Головний тренер Україна Володимир Коваль
Чемпіонство Чемпіонат СРСР — 1 перемога
(1989);
Чемпіонат України з баскетболу — 9 перемог
(1992 — 1997, 2011, 2013, 2014)
Сайт
Форма
Kit body thinbluesides.svg
Домашня jersey
Team colours
Домашня
Kit body thinyellowsides.svg
На виїзді jersey
Team colours
На виїзді


Будіве́льник — український баскетбольний клуб з міста Київ, нині виступає в баскетбольній Суперлізі. Команда була заснована у 1945 році, і нині є найстарішою командою не тільки в місті, а й в Україні. Найтитулованіший баскетбольний клуб Суперліги, вони дев'ять разів ставали чемпіонами національної ліги, три рази завойовували Кубок України. Найбільше досягнення у єврокубках - 1/2 фіналу Єврокубку у сезоні 2012/13.

Свої виступи у центральних поєдинках ліги та у євротурнірах команда проводить на арені Палацу Спорту, який може вмістити 7,000 глядачів.

Історія[ред.ред. код]

Колишні назви[ред.ред. код]

  • «СКІФ» — 1945—1962
  • «Строітєль» — 1962—1989
  • «Будівельник» з 1989 року

Перші роки, перші трофеї[ред.ред. код]

1945 року в Києві на базі Інституту фізкультури була створена команда СКІФ під орудою Володимира Шаблінського [1]. Протягом 13 років команда, що збирала свій склад переважно зі студентів, виступала в категорії «Б» чемпіонату СРСР, піднявшись у елітний дивізіон у 1958 році, коли колектив виграв чемпіонат України. В 1962 році команда була взята під опіку тресту «Київміськбуд-4»[2], й отримала сучасну назву «Будівельник». В тому ж році «будівели» вперше піднялися на п'єдестал союзної першості, вирвавши «бронзу» у боротьбі з тбіліським «Динамо» (до речі, володарем Кубку європейських чемпіонів того ж сезону). З того часу клуб практично не покидав першої трійки чемпіонату країни. В той час за «Будівельник» виступали такі майстри як Віталій Ковянов, Альберт Вальтін, Володимир Стрімоухов, Микола Погуляй, Вадим Гладун, Леонід Поплавський, Юрій Виставкін, Анатолій Поливода [3], . Надалі гравці «Будівельника» регулярно викликалися в збірні СРСР.

1974 року, після чергових бронзових медалей, керівництво було змушене піти на серйозну кадрову реформу, й змінити багаторічного головного тренера команди Володимира Шаблінського на Олександра Клименка. Ще за три роки на чолі команди став її колишній гравець Вадим Гладун, котрому в поміч був відряджений Володимир Шаблінський. В тому ж сезоні новий головний тренер втретє привів клуб до срібних нагород.

В 1980-х «Будівельник» залишався найкращою українською командою Союзу. Цей період запам'ятався яскравим сузір'ям гравців, котре зібрав в Києві славнозвісний тренер Борис Вдовиченко. Під його керівництвом в «Будівельнику» діяла, мабуть, найкраща зв'язка центрових європейського баскетболу — Олександр Білостінний і Володимир Ткаченко. Поряд з ними грали Олександр Волков і Володимир Рижов, саме Вдовиченко запросив в команду Романа Рижика і Андрія Підковирова. До тріумфального сезону 1988/89 рр. «будівели» встигли ще три рази завоювати срібні і два рази бронзові медалі чемпіонатів СРСР[4],. Двічі поспіль (в 1981 і 1982 роках) шлях до чемпіонства киянам закривали московські «армійці». Траплялися і провали, як це сталося в сезоні 1987-88 (8-е місце). Це десятиріччя прикметне для «Будівельника» ще й дебютом на євроарені: 1982 року команда стартувала в Кубку Корача . Після цього кияни брали участь в єврокубках практично щорічно.

«Золотий» сезон 1989 року[ред.ред. код]

1987 року керівництво клубу запрошує на тренерський місток Віктора Боженара. Той сезон увінчався для команди черговим третім місцем в першості. Перед наступним чемпіонатом кияни значно підсилили свій склад: в команду з московського ЦСКА повернувся новоспечений Олімпійський чемпіон Олександр Волков, з'явились центрові Долгов і Шевченко, форвард Левицький, захисник Євген Мурзін.

Чемпіонат СРСР в сезоні 1988/89 став «золотим» для «Будівельника». В фіналі союзної першості кияни зійшлися з грізним каунаським «Жальгірісом», в котрому виблискували славнозвісні Рімантас Куртінайтіс і Арвідас Сабоніс. Перший поєдинок фінальної серії до двох перемог, що відбувся в Києві, окреслив перевагу української команди. Друга зустріч, цього разу на каунаському паркеті, до фінальної сирени тримала в напрузі трибуни. І саме цьому поєдинку довелося стати одним з найскандальніших в історії чемпіонатів СРСР. На останній секунді зустрічі, за рахунку 87:87, Олександр Волков наважився на неймовірний кидок майже з центру майданчика — рівно з фінальною сиреною м'яч залетів в кільце, практично ознаменувавши перше чемпіонство «Будівельника» [5] . Одначе по-іншому розсудили арбітри зустрічі, котрі не зарахували чистий кидок Волкова. В призначеному овертаймі литовці перемогли 98:93, що означало продовження «золотої серії». Одначе, поданий головним тренером киян протест в Держкомспорт після довгих розслідувань, дискусій та суперечок, все ж був задоволений, а «Будівельник» отримав заслужене «золото»[6] .

«Будівельник» у чемпіонатах України[ред.ред. код]

Наступний видатний етап в історії «Будівельника» припав на початок 1990-х років, коли столична команда не знала собі рівних в нещодавно організованому баскетбольному чемпіонаті незалежної України. Вже у 1991 році команда дебютувала у міжнародних єврокубкових змаганнях про скромного румунського баскетбольного клубу з передмістя Бухаресту - Динамо Орадя[7] . Тоді кияни здобули важливу історичну перемогу з просто розгромним рахунком 113:67. Однак гра могла навіть не початися, оскільки через проблеми з системою охолодження в Палаці спорту МФБ могла заборонити проаедення гри. Одгак на домогу пр йшло керівництво педінституту, яке надало приміщення. З 1992 по 1997 роки київський клуб був справжнім гегемоном української першості, шість разів поспіль вигравши золоті нагороди. В цей час в складі команди грали такі відомі виконавці як Григорій Хижняк, Леонід Яйло, Олександр Лохманчук, Євген Мурзін, Віталій Потапенко, Ігор Харченко та інші.

Зломити найсильніший клуб України змогли тільки серйозні фінансові проблеми — відтік висококласних гравців зі збіднілого клубу моментально відбився на його турнірній долі. Починаючи з 1998 року, коли, поступившись в фіналі чемпіонату одеській БІПА-Моді, «Будівельник» взяв «срібло», кияни більше не пробивались в фінали української першості, а іноді навіть не потрапляли до плей-оф. Кілька років клуб існував лише на ентузіазмі окремих гравців та тренерів (зокрема в цей важкий період з командою працював тренер Євген Мурзін, гравці Олександр Лохманчук, В'ячеслав Євстратенко, Леонід Стефанишин та ін.).

Ситуація змінилася в 2006 році, коли на допомогу знаменитому клубові прийшли комерційні структури, й президентом «Будівельника» став Богдан Гулямов. За його ініціативи, в сезоні 2008/09 команда взяла участь в єдиному розіграші чемпіонату Української баскетбольної Ліги. Цей сезон був ознаменований приходом у клуб нової команди менеджерів і відомого литовського спеціаліста Рімантаса Грігаса. Після цих призначень, створивши вдалий симбіоз добротних українських та іноземних гравців, «Будівельник» знову заслужив статус одного з найсильніших клубів країни. В сезоні 2008/09 кияни виграли Кубок УБЛ, ставши другою командою Ліги. З сезону 2009/10 «Будівельник» виступає в об'єднаній українській Суперлізі. В тому сезоні клуб виграв регулярний чемпіонат Суперліги і вийшов до фіналу першості, у вирішальній серії поступившись 2:3 «Азовмашу». А вже за рік, залучивши на тренерський місток іспанського спеціаліста Хосе Марія Беррокаля, «Будівельник» виграв перше з 1997 року національне «золото» — в фінальній серії до 4 перемог з рахунком 4:3 був подоланий БК «Донецьк», що мав перевагу власного майданчика. В тому ж сезоні «будівели» стали першою українською командою, що пробилася до чвертьфіналу Єврокубку УЛЄБ.

Цей результат був перевершений за два роки. Після зміни тренера і невдалого виступу у сезоні 2011/12, з чемпіонського складу зразка 2011 року в «Будівельнику» залишився лише центровий Михайло Анісімов. Натомість влітку 2012 під оруду латиського тренера Айнарса Багатскіса були запрошені досвідчені форварди Артур Дроздов і Дайнюс Шаленга. Разом з досить молодим легіонерським складом кияни спромоглися дістатися півфіналу Єврокубку, в першому раунді плей-офф вибивши «Спартак» (Санкт-Петербург), що вважався фаворитом турніру. В півфіналі український був зупинений іспанським «Більбао». Одночасно у Суперлізі «Будівельник» впевнено виграв регулярний чемпіонат, і, у фінальній серії здолавши «Азовмаш» з рахунком 4:3, завоював восьме звання чемпіона України.

Сезон 2013/14 також вийшов для команди успішним. У далеко не найсприятливіших умовах (команда Багатскіса змушена була грати домашні матчі стадії 1/16 і чвертьфіналу в литовському Каунасі), кияни добилися виходу в чвертьфінал Єврокубка в Белграді, де після запеклої боротьби столична команда поступилась правом грати в півфіналі сербській «Црвене Звезде». Проте на внутрішній арені «Будівельнику» знову не було рівних. У лютому 2014 «будівельники», обігравши «Донецьк» вчетверте у своїй історії виграли національний Кубок, а в травні тріумфували вже в чемпіонаті України, здобувши свій дев'ятий титул в чотириматчевій фінальній серії проти «Хіміка» . Даріуш Лавринович став найціннішим гравцем Суперліги 2013/14, а захисник команди Яніс Стрелніекс був визнаний кращим захисником чемпіонату.

8 липня 2014 року новим головним тренером команди був призначений український фахівець Віталій Чорній. 10 вересня стало відомо, що до складу команди приєдналися Олександр Липовий та Денис Забирченко. Згодом, на предсезонних зборах команда представила нову форму, виконану у камуфльованому стилі. Свій перший виступи в ній київська команда провела в Клайпеді проти російської команди «Хімки», яким українці поступилися з рахунком 77:102. 9 березня 2015 року команда вдруге у своїй історії стає володарем Кубка України, здолавши у фіналі «БК Дніпро». За підсумками сезону 2014/15 команда посіла третє залікове місце, поступившись «Дніпру» у півфіналі. Чемпіоном став «Хімік». 5 червня 2015 року було Віталій Чорній повідомив, що наразі контракт з Будівельником розірвано.

Власники та фінанси[ред.ред. код]

З 2006 року президентом клубу є Богдан Гулямов, один з членів групи Приват[8] . Під час виступів команди у Єврокубках бюджет команди сягав позначки у 100 мільйонів гривень. Однак у зв'язку зі спадом командиних результатів вливання у команду в сезоні 2014/15 та 2015/16 суттєво зменшилися.

На даний момент титульним спонсором баскетбольної команди є ПриватБанк.

Вболівальники[ред.ред. код]

Фанатський рух столичного Будівельника зародився на початку 2000-х років, але на той час був малоорганізованим. Офіційною датою заснування фан-клубу вважається 2006 рік. Наразі команда є однією з найбільших баскетбольних команд в Україні за кількістю прихильників.

Найпалкіші прихильники баскетбольного клубу збираються на 6-му секторі в Палаці спорту. На цьому секторі фанати завжди підтримують команду стоячи. Абсолютна більшість прихильників дотримується правих політичних поглядів.

Фанати «Будівельника» підтримують дружні стосунки з вболівельниками «Дніпра». Головне протистояння на внутрішній арені - з «БК Київ» (Київське баскетбольне дербі) [9] та «БК Донецьком». На міжнародній арені головним суперником є московське «ЦСКА».

Склад команди[ред.ред. код]

Прізвище, ім'я Позиція Країна Дата народження Зріст Вага
8 Максим Луценко атакуючий захисник Flag of Ukraine.svg 30/01/1993 188 см 81 кг
12 Павло Крутовус легкий форвард Flag of Ukraine.svg 09/04/1992 191 см 90 кг
15 В'ячеслав Моторчук центровий Flag of Ukraine.svg 17/02/1992 205 см 105 кг
15 Владислав Кондратьєв форвард Flag of Ukraine.svg 19/02/1990 203 см 102 кг
45 Віталій Зотов розігруючий Flag of Ukraine.svg 03/03/1997 186 см 82 кг
9 Андрій Малиш форвард Flag of Ukraine.svg 06/07/1983 203 см 108 кг
7 Олександр Неруш атакуючий захисник Flag of Ukraine.svg 07/01/1983 187 см 95 кг
20 Артем Буцький розігруючий Flag of Ukraine.svg 20/08/1981 186 см 90 кг
10 Сергій Горбенко Flag of Ukraine.svg 30/07/1985 203 см 100 кг
  • Головний тренер: Україна Володимир Коваленко

Відомі гравці[ред.ред. код]

Досягнення[ред.ред. код]

Україна[ред.ред. код]

СРСР[ред.ред. код]

Росія[ред.ред. код]

Сезони[ред.ред. код]

Сезон Країна Чемпіонат/Місце Кубок/Місце Єврокубки/Місце
2009/2010 Україна Українська баскетбольна суперліга/2-ге місце Кубок української суперліги/2-є місце не квал.
2011/2012 Росія Єдина ліга ВТБ/8-місце, Група А - -

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]