Перейти до вмісту

Будівля Харківського художнього училища

Координати: 49°59′58″ пн. ш. 36°14′44″ сх. д. / 49.999340849515° пн. ш. 36.245633960874° сх. д. / 49.999340849515; 36.245633960874
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Див. також: Харківська малювальна школа, Харківський фаховий вищий художній коледж та Харківська державна академія дизайну та мистецтв
Будівля Харківського художнього училища
Загальний вигляд будівлі
49°59′58″ пн. ш. 36°14′44″ сх. д. / 49.999340849515° пн. ш. 36.245633960874° сх. д. / 49.999340849515; 36.245633960874
Типпам'ятка культури Редагувати інформацію у Вікіданих
Статус спадщинипам'ятка архітектури місцевого значення України і пам'ятка містобудування місцевого значення Україниd Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Україна
Регіонмісто Харків
Розташуваннявулиця Мистецтв, 8
Тип будівліучилище
Архітектурний стильУкраїнський архітектурний модерн
Автор проєктуЖуков Костянтин Миколайович
Матеріалцегла
Висота2—3 поверхи
Побудовано на коштиміста Харків
ЗасновникРаєвська-Іванова Марія Дмитріївна
Засновано1869
Прийнято рішення про будівництво1912
Будівництво22 жовтня 1912 — 1913
ВласникХарківська державна академія дизайну та мистецтв
Станпошкоджено
Будівля Харківського художнього училища. Карта розташування: Україна
Будівля Харківського художнього училища
Будівля Харківського художнього училища (Україна)
Мапа
CMNS: Будівля Харківського художнього училища у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Будівля Харківського художнього училища — пам'ятка архітектури початку XX століття, зведена в стилі українського модерну. Розташована у центрі Харкова на вулиці Мистецтв (тоді Каплунівська). Споруда збудована у 1912—1913 році як спеціалізоване приміщення для Харківського художнього училища (зараз Харківська державна академія дизайну та мистецтв) — одного з найстаріших мистецьких навчальних закладів України. Архітектор проєкту — Костянтин Миколайович Жуков.

Історія

[ред. | ред. код]

Художня освіта в Харкові бере свій початок з 1869 року, коли Марія Раєвська-Іванова, перша жінка в Російській імперії зі званням «вільного художника», заснувала в місті приватні художні класи[1][2][3]. Заклад став першим художнім навчальним осередком на українських землях і третім у всій імперії[1][4][5]. Його програма охоплювала як академічне мистецтво (живопис, скульптура, малюнок), так і прикладні напрями[6][7][8]. У 1877 році споруджено першу власну будівлю школи на вулиці Чернишевській, 6, яка одночасно була і власним будинком сім'ї художниці[9]. Вона вийшла заміж за одного з викладачів школи, діяча народної освіти, піклувальника Харківського навчального округу, гласного міської думи Сергія Олександровича Раєвського[9]. У 1896 році, зокрема через погіршення стану здоров'я Марії Раєвської-Іванової та її сліпоту, заклад перейшов під опіку міста та отримав офіційний статус «Харківської школи образотворчих мистецтв»[2][4][10].

У 1912 році розпочалась підготовка до будівництва нового приміщення для навчального закладу. Переможцем архітектурного конкурсу став проєкт Костянтина Миколайовича Жукова, виконаний у стилі українського модерну[1]. Місцем для будівництва обрали ділянку на Каплунівській площі. Обговорення проєкту в міській думі супроводжувалися активними дебатами, пов'язаними з естетичними, ідеологічними та фінансовими аспектами. Противники українського стилю ставили під сумнів його художню цінність та доцільність у державному закладі, натомість прихильники, серед яких були провідні діячі українського національного руху, відстоювали право на самобутній архітектурний вираз[1]. Засновник українського націоналізму, адвокат, державний і громадський діяч Микола Міхновський, який разом з С. Раєвським, М. Сумцовим, В. Величком та іншими захищав український стиль для будівлі, зазначав[1]:

У промовах гласних наскрізь проглядає інша тенденційність: заявляють, що українського стилю немає. Мені нема чого з цього питання додати до промови проф. Сумцова. Скажу лише одне: тепер це так модно! Тепер же заявляють і доводять, що немає української мови, немає української нації, немає й українського мистецтва...
Оригінальний текст (рос.)
Въ рѣчахъ гласныхъ сквозит другая тендеціозность: заявляетъ, что украинского стиля нѣтъ. Мнѣ нечего по этому вопросу прибавить къ рѣчи проф. Сумцова. Скажу только одно: теперь это такъ модно! Теперь же заявляютъ и доказывают, что нѣтъ украинского языка, нѣтъ украинской націи, нѣтъ и украинского искусства...

Попри супротив, проєкт було затверджено та реалізовано. У 1913 році будівництво завершилося, і 22 жовтня відбулося урочисте відкриття нового приміщення[1]. Училище розпочало навчальний рік у власній спеціально спроєктованій будівлі[11]. До завершення спорудження засновниця не дожила, вона померла 9 (22) грудня 1912 року й похована у рідному селі[12]. У радянський період училище перетворилося на художній інститут[13]. Сьогодні правонаступником закладу є Харківська державна академія дизайну та мистецтв[4]. Будівля на вулиці Мистецтв вважається однією з найвиразніших архітектурних пам'яток Харкова та зразком українського модерну.

Будівля є характерним прикладом українського модерну. Вона має П-подібне планування та два поверхи з ризалітом. Фасади прикрашено декоративними елементами з майоліки, включаючи герб Харкова та напис «Художественное училище». Панорамні вікна забезпечують природне освітлення у приміщеннях. Цоколь і перший поверх оформлені рустом, другий — оздоблений поясом із черепиці, що стилістично нагадує українську дерев'яну архітектуру. Над центральним входом розташований навіс на колонах, збереглися оригінальні дерев'яні двері. На даху, вкритому черепицею, височіє вежа зі шпилем-шатром, яка додає композиції динаміки[1]. Будівля є пам'яткою архітектури та містобудування місцевого значення № 7228-Ха[14]

У 2021 році перед входом до будівлі встановлено пам'ятник Марії Раєвській-Івановій, авторства скульпторки Нелі Витвицької[15][16]. Під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну пам'ятник тимчасово демонтували з міркувань безпеки, згодом повернувши на місце. Навколо училища розташовані численні скульптурні роботи, створені студентами академії.

У ніч проти 1 березня 2025 року будівля зазнала пошкоджень внаслідок масованого російського удару по Харкову із застосуванням дронів-камікадзе типу Shahed. Внаслідок атаки постраждали десятки будівель, серед яких і об'єкти культурної спадщини, а також травмовано щонайменше 12 осіб. Розпочато досудове розслідування за фактом вчинення воєнного злочину[1][11][17].

Галерея

[ред. | ред. код]
  • Вікна, що вилетіли від вибуху, з різьбленими дерев'яними рамами
    Вікна, що вилетіли від вибуху, з різьбленими дерев'яними рамами
  • Вхід
    Вхід
  • Автентичні двері
    Автентичні двері
  • Хол з античними скульптурами
    Хол з античними скульптурами
  • Вхідна група
    Вхідна група
  • Башта на даху
    Башта на даху
  • Деталь башти
    Деталь башти
  • Пам'ятник Марії Раєвській-Івановій
    Пам'ятник Марії Раєвській-Івановій

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е ж и Художнє училище | Харківська мапа. khuamap.netlify.app. Процитовано 19 квітня 2025.
  2. ↑ а б Алохінссон, Антон (20 червня 2024). Марія Раєвська-Іванова навчила Харків малювати. «Люк» (укр.). Процитовано 19 квітня 2025.
  3. ↑ Марія Раєвська-Іванова, перша художниця в Російській імперії і засновниця мистецької освіти в Харкові - ikharkovchanin.com (укр.). 25 грудня 2024. Процитовано 19 квітня 2025.
  4. ↑ а б в Історія академії. Харківська державна академія дизайну і мистецтв.
  5. ↑ Из истории Художественного училища в Харькове. ngeorgij.livejournal.com (укр.). Процитовано 19 квітня 2025.
  6. ↑ Іванова (Раєвська-Іванова) Марія Дмитрівна. Дівчина біля хати. 1868. artmuseum.kh.ua. Процитовано 19 квітня 2025.
  7. ↑ Звенігородська, Ю. В. (2011). Традиції художньо-промислової освіти в Харкові. Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв (8): 13—17. ISSN 1993-6400.
  8. ↑ Gazeta.ua (12 червня 2018). Бідних – безкоштовно, багатих – по 12 рублів – як перша українська художниця навчала дітей. Gazeta.ua (укр.). Процитовано 19 квітня 2025.
  9. ↑ а б Иванова-Раевская Мария Дмитриевна. Откуда Родом (рос.). 11 грудня 2024. Процитовано 19 квітня 2025.
  10. ↑ Харьковское художественное училище. Освіта.UA (рос.). 11 січня 2013. Процитовано 19 квітня 2025.
  11. ↑ а б Харьковская государственная академия дизайна и искусств — Харьков Манящий. moniacs.kh.ua. Процитовано 19 квітня 2025.
  12. ↑ Могила художницы М. Д. Раевской-Ивановой. Zruchno.Travel - національний туристичний портал (рос.). Процитовано 19 квітня 2025.
  13. ↑ Мария Дмитриевна Раевская-Иванова — Старый Харьков (рос.). 4 вересня 2021. Процитовано 19 квітня 2025.
  14. ↑ Наказ Міністерства культури та інформаційної політики України від 4 червня 2020 року № 1883 «Про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України»
  15. ↑ На честь 100-річчя академії дизайну і мистецтв у Харкові відкрили пам’ятник художниці Марії Раєвській-Івановій. Харківська обласна військова адміністрація (укр.). Процитовано 19 квітня 2025.
  16. ↑ Цьомик, Ганна (8 жовтня 2021). У Харкові відкрили пам’ятник художниці Марії Раєвській-Івановій. Суспільне | Новини (укр.). Процитовано 19 квітня 2025.
  17. ↑ Російська армія пошкодила десяток історичних будівель за ніч | Харківська мапа. khuamap.netlify.app. Процитовано 19 квітня 2025.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Будівля_Харківського_художнього_училища&oldid=46859534