Буймістер Валерій Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Буймістер Валерій Григорович
Зображення
Основна інформація
Дата народження 21 травня 1948(1948-05-21) (71 рік)
Місце народження Виборг, Ленінградська область, Російська РФСР, СРСР
Громадянство СРСР і Україна
Професії співак
Співацький голос баритон
Нагороди
Народний артист України Національна премія України імені Тараса Шевченка

Буймістер Валерій Григорович (нар. 21 травня 1948, Виборг, Росія[1]) — український співак (ліричний баритон), Народний артист України (1994).

Лауреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка (1999[2]). Лауреат гран-прі Міжнародного конкурсу вокалістів у Парижі (1976).[1]

Біографія[ред. | ред. код]

У 1966 році закінчив Ічнянську середню школу №1.

Закінчив Київське музичне училище та Київську консерваторію (1975 р.) у класі професора Д. Євтушенка.

В 1969 — 1971 рр. — соліст Ансамблю пісні і танцю Київського військового округу (нині — Ансамбль Збройних Сил України).

У 1971 — 1973 рр. — соліст Оперної студії при Київській консерваторії, в 1973 — 1974 рр. — соліст хорової капели ім. Б. Лятошинського (м. Київ), у 1974 — 1976 рр. — хору Українського радіо і телебачення.

З 1976 р. — соліст (баритон) Київської філармонії.

З 1995 — викладач Національної музичної академії України (на кафедрі сольного співу, з 2000 — доцент).

Голос Валерія Буймистра звучить на трьох платівках («Мелодія»), записах для радіо. Також про нього зняли два фільми (Укртелефільм): «Станси» (1987), «Співає Валерій Буймистер» (1991).[1]

Творчість[ред. | ред. код]

У репертуарі Валерія Буймистра — оперні партії: Микола («Наталка Полтавка»), Онєгін («Євгеній Онєгін»), Роберт («Іоланта»), Жермон («Травіата»), Ґреґуар («Сокіл»); а також камерний репертуар, що охоплює не тільки світову й українську класику, а й твори сучасних українських композиторів (Євген Станкович, Юрій Ланюк, Олег Кива, Володимир Шумейко, Володимир Рунчак та інші).[1] Географія виступів охоплює США, Мексику, Канаду, Німеччину, Велику Британію, Францію, Іспанію, Португалію, Данію, Чехію, Словаччину, Сингапур, Австралію, Нову Зеландію.[1]

Серед учнів — Т. Браілян, М. Буймістер, І. Донцов, І. Ладіна…

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д БУЙМИ́СТЕР Валерій Григорович. Енциклопедія сучасної України. 
  2. Буймістер Валерій Григорович. Комітет з Національної премії імені Тараса Шевченка. 

Джерело[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]