Буйонський замок
| Буйонський замок | |
|---|---|
|
| |
| 49°47′35″ пн. ш. 5°03′58″ сх. д. / 49.79320000002777391° пн. ш. 5.06620000002777804° сх. д.Координати: 49°47′35″ пн. ш. 5°03′58″ сх. д. / 49.79320000002777391° пн. ш. 5.06620000002777804° сх. д. | |
| Країна |
 Бельгія |
| Розташування | Буйон |
| Тип | замок на вершиніd і шато |
  Буйонський замок Буйонський замок (Бельгія) | |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Буйонський замок (фр. Château de Bouillon, нім. Burg Bouillon) — середньовічний замок у Бельгії, містечко Буйон. Найдавніший замок-фортеця країни, на кордоні з Францією у провінції Люксембург. Також — Бульйонський замок.
Історія[ред. | ред. код]
Перші укріплення замку були зведені у XI столітті, між 1050 і 1067 роками, Ґотфрідом II для захисту герцогства Нижня Лотарингія.
У 1096 році власник Буйонського замку Ґотфрід V Буйонський заклав його єпископу Отберту Льєжському, щоб на ці кошти взяти участь у Першому хрестовому поході. Після цього замок тривалий час належав Льєзькій єпархії. У 1134 році замок захопив Раймон де Бар, але незабаром повернув його єпископу. У XVII столітті замок було перебудовано в фортецю.
У 1420 Буйонський замок придбали аристократи з роду Аренберґ, хоча формально він й надалі залишався власністю льєзьких єпископів. У 1482 році Марк-Аренберґ юридично закріпити володіння замок за собою. Пторе у 1521 році імператор Карл V повернув замок льєжській єпархії. З 1548 роки замком знову володіли Аренберґи. Після одруження Анрі де Ла-Тур-д'Оверня з Шарлоттою де ла Марк Буйонський замок перейшов до роду Ла-Тур-д'Овернь.
У 1672 році замок обложили французькі війська короля Людовика XIV, і після 20-ти денної облоги захопили. У 1678 році замок знову переданий сімейства Ла-Тур-д'Овернь.
З 1693 року замок було взято під королівську опіку. У цей період Буйонський замок був перебудований у сучасну фортецю французьким військовим архітектором Себаст'єном ле Претр де Вобаном.
У 1795 році фортеця та герцогство Буйонське офіційно перейшли до Франції. У 1815 році, після завершення наполеонівських війн, герцогство Буйон разом із фортецею увійшли в Нідерландське королівство. Після Бельгійської революції, у 1830 році перейшли до новоствореного королівства Бельгії. Після цього фортеця ще деякий час використовувалася за прямим призначенням. У 1870 році, під час французько-прусської війни, у фортеці розміщувався німецький військовий шпиталь.
Опис[ред. | ред. код]
У Буйонському замку від ранніх середньовічних споруд майже нічого не залишилося. Сучасний вигляд замок набув у XVII—XIX ст. Нині замок складається з трьох частин, пов'язаних між двома підвісними мостами.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Le patrimoine monumental de la Belgique, vol. 14 : Wallonie, Luxembourg, Neufchâteau, Pierre Mardaga, éditeur, Liège, 1989 ISBN 2-8021-0090-4 (онлайн-версія), p. 53-58
- ↑ Le Château fort de Bouillon et ses spectacles de fauconnerie. Архів оригіналу за 22 грудня 2018. Процитовано 22 грудня 2018.
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Буйонський замок
- Буйонський замок [Архівовано 22 грудня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)(фр.)
- Буйонський замок [Архівовано 2 грудня 2016 у Wayback Machine.] (нім.)
|
