Буйюкада (острів)
| Буйюкада | |
|---|---|
| тур. Büyükada | |
 | |
| Географія | |
| 40°51′28″ пн. ш. 29°07′12″ сх. д. / 40.8577777778057722° пн. ш. 29.12000000002777966° сх. д.Координати: 40°51′28″ пн. ш. 29°07′12″ сх. д. / 40.8577777778057722° пн. ш. 29.12000000002777966° сх. д. | |
| Акваторія | Мармурове море |
| Група островів | Принцівські острови |
| Площа | 5,4 км² |
| Довжина | 4,4 км |
| Ширина | 1,7 км |
| Країна | |
 Туреччина | |
| Адм. одиниця | Стамбул |
| Населення |
7335 осіб |
  Буйюкада Буйюкада (Туреччина) | |
 | |
 Буйюкада у Вікісховищі | |
Бююкада або Принців острів (тур. Büyükada, грец. Πρίγκηπος, болг. Принцов остров) — найбільший острів серед Принцевих островів в Мармуровому морі біля Стамбула. Площа острова 5,36 км², населення становить 7335 осіб (2000).
Географія[ред. | ред. код]
Розташований за 2,3 км на південь від узбережжя, від якого відділений протокою Буйюкада. Офіційно острів Буйюкада належить до Стамбульського округу Адалар. Ділиться на два округи — Нізам і Маден.
Основна частина житлової забудови зосереджена в північній і північно-східній стороні острова, де знаходиться селище Буйюкада. На західному березі знаходиться населений пункт Низам, на північно-східному — Тепекей[1]. Південна, більш гориста частина острова практично не заселена.
Острів складається з двох пагорбів. Пагорб на південній частині називається Йорги, його висота 211 м. Пагорб, розташований на північній частині острова, називається Христос. У долині між пагорбами знаходиться церква і монастир Св. Миколая (Айос-Ніколас) і колишня ярмаркова площа, звана Луна Парк. У західній частині острова знаходиться мис Діль-Бурну (Dil Burnu), а на півдні острова розташований пляж.
Назва[ред. | ред. код]
Турецька назва острова (тур. Büyükada) перекладається як «великий острів». Грецька назва острова (грец. Πρίγκηπος) означає «принц», болгарська назва (болг. Принцов остров) перекладається так само.
Історія[ред. | ред. код]
У Візантійську епоху острів був місцем посилань знатних осіб. Також тут знаходилися монастирі. На початку XIV століття його накрила хвиля грецьких біженців з Малої Азії, які шукали тут порятунку від наступу турків[2].
На початку XX століття на Буйюкаде султаном і його наближеними були побудовані вілли.
Після революції на острові жив князь Дмитро Борисович Голіцин, який помер тут у 1920 році і похований на кладовищі місцевої православної церкви. Після висилки з СРСР в лютому 1929 року, на Буйюкаде чотири роки жив Лев Троцький.[3]
До 1950-х років (стамбульського погрому) значну частину населення острова складали грецькі рибалки, а також заможні греки, євреї і вірмени[4].
Сучасність[ред. | ред. код]
Населення становить близько 7 тисяч осіб[4]. Як і на інших островах архіпелагу, єдиний дозволений вид громадського транспорту тут — гужовий. Мешканці (крім працівників спеціальних служб) і мандрівники пересуваються по острову пішки, на велосипедах, кінних возах і на осликах; підйом на гору Йорги можливий тільки пішки або верхи на коні.
Пам'ятки[ред. | ред. код]
На острові розташовані такі православні церкви і монастирі:
- Монастир Святого Георгія Кудунського, заснований, як заведено вважати, в 963 році,[5] — на вершині південного пагорба, найвищій точці острова
- монастир «Христос» (Преображення Господнього) — на вершині північного пагорба
- церква і монастир Св. Миколая (Айос-Ніколас, Aziz Nicola Rum manastir) — між двома пагорбами на східному березі
- храм Димитрія Солунського (грец. Ναός τοῦ Ἅγίου Δημητρίου Μυροβλύτου) 1856 року побудови в основному населеному пункті острови (Alacam Sokak 17)
- храм «Панагія» у стоянки фаетонів
Мечеть Хамідіє (Hamidiye Camii) побудована султаном Абдул Хамідом II 1892-1893 роки; є синагога, і вірменський католицький храми. Зберігся ряд особняків, побудованих грецькими багатіями у пізню оттоманську епоху. В запустінні продовжує знаходиться найбільша дерев'яна будівля Європи[6], відоме як «Грецький притулок» (Prinkipo Palace) на пагорбі Христос (Isa Tepesi): будівлю було побудовано французькою компанією в 1898 році як готель і казино, але на її відкриття не було отримано дозволу від Абдул Хаміда і воно служило притулком для дітей грецького походження з 1903 до 1964 року; у червні 2010 року Патріархат виграв в Європейському суді з прав людини позов проти уряду Туреччини про право власності на споруду і планує провести його реставрацію[7][8][9].
Галерея[ред. | ред. код]
Будинок, в якому проживав Л. Д. Троцький у 1929-1933 роках
Кінний екіпаж
Центральна площа зі статуєю Ататюрка
Пристань для поромів
Мечеть
Готель Splendid Palace Hotel (1908)
Історичний Splendid Palace Hotel (1908) біля порту Буйюкади
Вигляд острова з повітря
Типова вулиця
Типовий особняк османської епохи в Буйюкаді
Типовий особняк османської епохи в Буйюкаді
Будинки османської епохи на вулицях Буйюкади
Відомі уродженці[ред. | ред. код]
- Фотій II — Константинопольський патріарх (1929-1935).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Топографические карты Генштаба. Архів оригіналу за 10 квітня 2021. Процитовано 24 червня 2020.
- ↑ Byzantium 1220 to 1330 | Byzantine Empire | Constantinople. Архів оригіналу за 11 серпня 2016. Процитовано 24 червня 2020.
- ↑ Сейерс М., Кан А. Глава XVI. Возникновение «пятой колонны». 1. Троцкий на Принцевых островах // Тайная война против Советской России = Sayers M., Kahn A.E. The Great Conspiracy. The Secret War against Soviet Russia. — Boston: Brown & Co, 1946. 433 p. — М. : Государственное издательство иностранной литературы, 1947.
- ↑ а б Liesl Schillinger (8 липня 2011). A Turkish Idyll Lost in Time. New York Times. Архів оригіналу за 5 квітня 2012. Процитовано 24 червня 2020.
- ↑ The Holy Monastery of St. George Koudounas. Prinkipo. The Holy Monastery of the Paraclete, Oropos, Attica, Hellas, 2004, стр. 23.
- ↑ The Greek Orphanage in Prinkipo: A case against Turkey in Europe. Архів оригіналу за 26 червня 2015. Процитовано 24 червня 2020.
- ↑ Greek orphanage to serve as foundation for environment. Архів оригіналу за 23 квітня 2012.
- ↑ Strasbourg court rules Turkey must return orphanage to Ecumenical Patriarchate. Архів оригіналу за 13 лютого 2021. Процитовано 24 червня 2020.
- ↑ Panagiotisandriopoulos (19 червня 2020). ΦΩΣ ΦΑΝΑΡΙΟΥ: Ο Δήμαρχος Κωνσταντινουπόλεως επισκέφθηκε το Ορφανοτροφείο της Πριγκήπου (ΦΩΤΟ). ΦΩΣ ΦΑΝΑΡΙΟΥ. Архів оригіналу за 22 червня 2020. Процитовано 21 червня 2020.
Посилання[ред. | ред. код]
- [1] [Архівовано 10 серпня 2007 у Wayback Machine.]
- Büyükada / Буйюкада на сайті Стамбула
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Буйюкада (острів)
|
