Буква зю
Буква зю — фразеологічне сполучення, що означає дивне, незрозуміле, неприродне положення будь-якого предмета. Вживається з дієсловами стояти, поставити, скарлючитися, зігнутися. Це відносно новий фразеологізм, який в процесі еволюції набуває нових значень[джерело?].
Походження виразу[ред. | ред. код]
Гіпотезу про походження цього фразелогізму висловив Зеленін у своїй статті в журналі «Русская речь»[1]. Він вважає, що своїм походженням буква зю завдячує фільмам про Зорро, відмітним знаком якого була літера Z, і що фразеологізм набув поширення в 70—80-ті роки серед студентської молоді. Ім'я букви зю утворилося шляхом поєднання назв англійської букви зед і грецьких літер мю та ню, фонетична форма яких (на думку Зеленіна) традиційно виклика́ла у школярів і студентів подив і сміх[виправити стиль]. Можливо також походження цього виразу від графічного зображення санскритського "ом" в традиційному запису на деванагарі, яке, хоч звучить інакше, візуально нагадує амальгаму[невдало сформульовано] букв З і Ю: ॐ.
Еволюція виразу[ред. | ред. код]
Зеленін вважає, що у 80-х роках XX століття словосполучення «буква зю» в значенні «дивне, зігнуте положення тіла людини» було поширене в середовищі автомобілістів, які проводили багато часу за ремонтом машин[2]. Наприкінці 80-х років цей мовний зворот увійшов до словника дачників і став позначати тривалу роботу нахилившись на земельній ділянці[3]. Таке слововживання (вже без прив'язки до машини чи дачної роботи) поширилося не тільки в просторічних висловлюваннях, а й у пресі та художній літературі.
«Старпом чомусь вигинається буквою зю і розпрямлятися не хоче»— М. Веллер. Легенда про морський парад
У ході еволюції фразеологізму первісне значення «має форму літери Z» піддалося метафоризації і він став позначати викривленість взагалі. Тепер[слово-паразит] цей вираз використовується по відношенню до будь-якого об'єкту, що знаходиться у викривленому, дивному стані[4].
У середині 90-х років вираз проник у публіцистику, породивши химерні семантичні перетворення[виправити стиль]. Зеленін наводить такі приклади:
«Машина як і раніше стоїть у дворі буквою зю»— Молодь Естонії. 2004. 21 січня
«Якийсь красень на моторці виписував на воді букву зю»— Туризм і відпочинок. Мінськ. 2002. № 12
«Не все в цій країні ставить людину буквою зю»— Білоруська газета. 2000. № 14
Словосполучення набуло[коли?] більш абстрактного значення «будь-який предмет зігнутої форми»[5].
Поширення виразу[ред. | ред. код]
Завдяки розпливчастості значення, буква зю має великі можливості мовної трансформації. На думку А. В. Зеленіна, вираз «буква зю» найближчим часом[коли?] з'явиться у фразеологічних та тлумачних словниках.
Проте вираз буква зю поширений не тільки в російській мові метрополії і, меншою мірою, в країнах колишнього СРСР. Так, фразеологізм «(зігнутий) як буква зю» привернув увагу харківського філолога Н. Ф. Уманцевої[6]. У російськомовних колах за кордоном вираз не поширився. На думку А. В. Зеленіна, це пов'язано з перебуванням російськомовних в оточенні латинського алфавіту, що знижує можливість іншого, іронічного погляду на букву Z.
Інші значення виразу[ред. | ред. код]
Ряд значень виразу «буква зю» пов'язаний з переносом основного смислового значення з слова «зю» на слово «буква». Зеленін називає цей процес актуалізацією «першого, номінативного, елементу словосполучення»[1]. Образність словосполучення знижується, поняття зігнутості зникає. «Буква зю» починає позначати нерозбірливий почерк, загадковий знак або просто каракулі[7].
В даному значенні вираз «буква зю» вживається замість звичних фразеологізмів від а до я, від альфи до омеги.
«1700 школярів в 65 класах до букви зю»— Деловые вести. Волгоград. 1998. № 16
Також існує комп'ютерна програма Буква Зю (Letter Zu)[8][9], призначена для транслітерації латинських букв та їх комбінацій в російські.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б А. В. Зеленин. «Буква зю» // журнал «Русская речь». — 2005. — Вип. 1. — С. 79—83.
- ↑ Для прикладу він наводить таку цитату«Ви повзете під брудне черево машини… повзаючи на карачках і вигинаючись буквою зю»
— Автопілот. 1995. № 19
- ↑ Для прикладу він наводить таку цитату«… стоїш з ранку до вечора якоюсь буквою зю»
— Особи. 2002. № 6
- ↑ Для прикладу він наводить таку цитату«Які вправи треба робити першокласникам, щоб їх спинки не стали схожі на букву зю»
— Комсомольская правда. 2002. № 155
- ↑ Для прикладу він наводить таку цитату«Архітектор про стиль не думає… тут ми буквою зю зігнулися»
— Итоги. 2000. № 44
- ↑ Н. Ф. Уманцева. З антропогностичної компаративної фразеології села Циркуни на Харківщині // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. — Харків, 2009. — Вип. 57. — № 854. — С. 182. Архівовано з джерела 17 квітня 2012. Процитовано 2012-01-02.
- ↑ Для прикладу він наводить таку цитату«Багато громадян замість власних даних ставлять розгонисту букву зю (мовляв, кому треба, той знає, хто я і де мене шукати)»
— Губернія. Петрозаводськ. 1998. № 47
- ↑ Михаил Федотов. LetterZu 0.8 // Компьютерная газета. — Минск : ИД «Нестор», 2006. — № 41.
- ↑ [недоступне посилання — історія]
Джерела[ред. | ред. код]
- А. В. Зеленін. «Буква зю» // «Русская речь». — 2005. — Вип. 1. — С. 79—83.