Буковець (Ліський повіт)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Село
Буковець
пол. Bukowiec
Ukrainian Church of St. Demetrius in Bukovets (built in 1865, disassembled in 1955) photo 1904.jpg
Церква св. Димитрія
побудована у 1865, знищена у 1955
(фото 1904 р.)

Координати 49°18′34″ пн. ш. 22°24′34″ сх. д. / 49.30972222002777272° пн. ш. 22.40972222002777769° сх. д. / 49.30972222002777272; 22.40972222002777769Координати: 49°18′34″ пн. ш. 22°24′34″ сх. д. / 49.30972222002777272° пн. ш. 22.40972222002777769° сх. д. / 49.30972222002777272; 22.40972222002777769

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Ліський повіт
Гміна Солина
Перша згадка 1498
Населення 365 осіб (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 13
Поштовий індекс 38-610
Автомобільний код RLS
SIMC 0360537
Буковець. Карта розташування: Польща
Буковець
Буковець
Буковець (Польща)
Буковець. Карта розташування: Підкарпатське воєводство
Буковець
Буковець
Буковець (Підкарпатське воєводство)
Map

Буковець (пол. Bukowiec) — давнє село в Польщі, у гміні Солина Ліського повіту Підкарпатського воєводства, на межі етнічних українських територій Лемківщини і Бойківщини. Населення — 365 осіб (2011[1]).

Історія[ред. | ред. код]

Поселення існувало в 1498 р. як шляхетська власність Балів. У 1552 р. в селі були церква і млин, село було закріпачене на волоському праві. До 1772 р. село знаходилося в Сяноцькій землі Руського воєводства.

У 1772-1918 рр. село було у складі Австро-Угорської монархії, у провінції Королівство Галичини та Володимирії.

У 1919-1939 рр. село входило до Ліського повіту Львівського воєводства. В 1921 р. в селі були 91 будинок і 553 мешканці (457 греко-католиків, 65 римо-католиків і 31 юдей) та 5 циганських родин невідомої чисельності. На 01.01.1939 у селі було 780 жителів (630 українців-грекокатоликів, 95 українців-римокатоликів, 20 поляків і 35 євреїв)[2]. Село належало до Ліського повіту Львівського воєводства.

Після Другої світової війни польська влада почала терор проти українців. У 1946 р. українці задля уникнення виселення втекли в ліс перед прибуттям Польського війська, а те спалило горішню частину села, після чого «добровільно» виїхала до СРСР більшість українців. Решту — 15 родин українців у 1947 р. в ході операції Вісла депортовано на понімецькі землі Польщі в Ольштинське воєводство[3]. Кільком українцям вдалося повернутись до села після 1956 р.

У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства.

Церкви[ред. | ред. код]

Церквище у Буковці (2010)

У 1865 р. в селі збудована дерев’яна церква св. Вмч. Дмитра, знищена після виселення українців. Місцева греко-католицька церква належала до парафії Терка (до 1924 року — Балигородського деканату, опісля — Тіснянського деканату Перемишльської єпархії. До парафії належав також прихід з с. Полянки.

Демографія[ред. | ред. код]

Костел бл. Кароліни

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][4]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 183 35 131 17
Жінки 182 37 109 36
Разом 365 72 240 53

Пам’ятки[ред. | ред. код]

  • Підмурівок церкви.
  • Мурована дзвіниця кінця XIX ст.
  • Прицерковний цвинтар.

Примітки[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Буковець (Ліський повіт)

  1. а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018. 
  2. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 42.
  3. Акція «ВІСЛА»: Список виселених у ході операції сіл і містечок. Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 3 вересня 2017. 
  4. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018. 

Джерела[ред. | ред. код]