Буковина (газета австрійського періоду)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Буковина
Нова Буковина
Bukovyna. Logo. 1897.svg
Титульна назва газети «Буковина» 1887 року
Країна видання Австро-Угорщина / ЗУНР
Тематика суспільно-політична
Періодичність виходу 18851892 двічі на місяць; 18921895 раз на тиждень; 18961898 щоденно; 18981910 тричі на тиждень; 19101912 та інша
Мова українська
Адреса редакції Відень, Шварцшпаніерґассе, 15 / Чернівці, вул. Петровича, 2
Головний редактор Юрій Федькович (1885—1887)
Павло Кирчів (1888)
• Сильвестер Дашкевич (1888—1894)
Осип Маковей (1895—1897)
• Лев Турбацький (1897—1898)
Лев Когут (1898)
Ярослав Веселовський та інші
Видавець «Собор (потім — Союз) українських послів на Буковині»
Засновано 1885
Дата закриття видання 1918
Початкова ціна 10 гелерів, потім 20 гелерів

src: Читати у Вікіджерелах

«Буковина» — газета народовців Буковини.

Виходила в Чернівцях: 18851892 двічі на місяць; 18921895 раз на тиждень; 18961898 щоденно; 18981910 тричі на тиждень; 19101912 не виходила; 19131914 тричі на тиждень під назвою «Нова Буковина»; 19151917 раз на тиждень, виходила у Відні, 1918 — у Чернівцях. У 1915—1918 роках редакція знаходилася у Відні на Шварцшпаніергассе, 15, з травня 1918 року знову в Чернівцях на вулиці Петровича, 2. Ціна за номер була 10, потім 20 гелерів.

У 1895—1909 раз на тиждень виходив літературно-науковий додаток «Неділя» і два збірники «Зерна». Редагували газету: Юрій Федькович (1885—1887), Павло Кирчів (1888), Сильвестер Дашкевич (1888—1894), Осип Маковей (1895—1897), Лев Турбацький (1897—1898), Лев Когут (1898), Ярослав Веселовський, Остап Луцький, Омелян Попович, Василь Щурат, В. Федорович, Є. Шушковський, М. Спикул та інші. Серед інших письменників, у газеті друкувалися Борис Грінченко, Леся Українка. Були опубліковані її вірш «Квіти» (28 березня 1891), «Писателі-русини на Буковині» (14, 16, 19 квітня 1900).

Видавець — «Собор (потім — Союз) українських послів на Буковині». «Буковина» відіграла важливу роль у піднесенні національно-культурної свідомості буковинців, утвердженні ідеї соборності України та її державності, виступала проти румунських, зокрема клерикальних асиміляторів, містила багато цінних матеріалів з історії Буковини і збройної боротьби за Українську державу.

Джерела та література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]