Булава

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Середньовічний вояк з булавою
Віктор Васнецов «Бій скіфів зі слов'янами», 1881 р.
Навершя булави-пістоля. Дім Інвалідів, Париж

Булава́ (від прасл. *bula — «ґуля», «грудка»)[1] — холодна зброя ударно-роздроблювальної дії, а також символ влади у деяких країнах.

Історія[ред. | ред. код]

Стародавня холодна зброя, відома з найдавніших часів у багатьох народів. Розвинулася під час пізнього палеоліту з простої бойової палиці, до якої були додані гострі скалки з кременя чи обсидіану. Ретельно вирізана крем'яна головка булави була одним з артефактів, знайдених при розкопках неолітичного кургану Наут в Ірландії; відоме багато знахідок булавних головок з отворами, що належать до Бронзової доби.

Була на озброєнні у Римі, країнах середньовічної Європи та Київській державі. 3 появою вогнепальної зброї поступово вийшла з ужитку.

Різновидом булав були моргенштерни — у вигляді шипчастих куль на держаках.

Символ влади[ред. | ред. код]

Докладніше: Булава (клейнод)

Символ влади у українців, поляків, турків та інших народів. Один з українських козацьких клейнодів.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — 572 с.

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]