Булавський Василь Тихонович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Василь Булавський
Булавський Василь.jpg
Прізвисько «Максим»
Народження 27 січня 1917(1917-01-27)
м. Рівне
Смерть 27 серпня 1943(1943-08-27) (26 років)
с. Грядки, Дубенський район, Рівненська область
Країна Україна Україна
Приналежність OUN-B-01.svg ОУН
Командування обласний провідник ОУН Донеччини

Василь Тихонович Булавський (псевдо: «Максим») (27 січня 1917, м. Рівне — 27 серпня 1943, с. Грядки, Дубенський район, Рівненська область) — перший обласний провідник ОУН Донеччини у жовтні-листопаді 1941, політичний референт Військового Округу УПА «Богун».

Життєпис[ред.ред. код]

Народився 27 січня 1917 року в селі Басів Кут (тепер мікрорайон міста Рівне). Походив із селянської родини.

Протягом 1930-х років навчався у Рівненській українській гімназії. Там він познайомився з майбутніми відомими лідерами ОУН на Волині — братами Яковом та Олександром Буслами, Ростиславом Волошиним, Михайлом Бляхарчуком, Костецьким та Анатолієм Маєвським, Андрієм Марченком. Всі вони під час навчання в гімназії вступили до лав ОУН. Згодом навчався на електротехнічному факультеті Львівської політехніки, а згодом у Берліні. Заарештований польською владою за діяльність в ОУН у серпні 1937 року.

Протягом 1939—1941 років перебував у Німеччині, де працював на різних посадах в Українському допомоговому комітеті. Добре володів німецькою, польською та російською мовами.

У 1941 році повертається до України, стає учасником похідних груп ОУН. Разом із соратниками добрався до Донецької області і став першим провідником ОУН Донеччини.

Він зайшов з боку Дніпропетровська роєм з 12 осіб. Вони чогось вибрали Мар΄їнський район, а конкретно селище Красногорівку. Саме з Красногорівки посилалися посланці в Маріупіль, Ольгінку. Разом з ними сюди пройшов і мельниківський провід ОУН.

Василь Булавський одразу розгорнув бурхливу діяльність. В Домі Піонерів Донецька, це зараз Консерваторія, він устроїв збір інтелігенції міста. Резолюцією зборів стало рішення включатися в роботу газет, органів міської влади, освіти саме оунівцям і людям, що їх підтримують. [1]

Із липня 1943 року політичний референт Військового Округу УПА «Богун» і керівник підпільної друкарні у селі Грядки, Дубенського району. Загинув 27 серпня 1943 (за іншими даними 24 серпня) у цьому ж селі в бою з німецькою каральною експедицією.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Мірчук Петро. Нарис історії ОУН 1920—1939 роки. — К. : Українська Видавнича Спілка, 2007. — 1008 с. — ISBN 966-410-001-3.

Посилання[ред.ред. код]