Булатов Василь Галямович
| Булатов Василь Галямович | |
|---|---|
| рос. Булатов Василий Галямович | |
| Народження |
15 вересня 1921 Балтасинський район, Татарська АРСР, Російська СФРР |
| Смерть |
25 червня 1988 (66 років) Казань, РРФСР, СРСР |
| Поховання | Татарське кладовище в Ново-Татарській слободі Казані |
| Освіта | Казанський державний університет |
| Роки служби | 1942—1946 |
| Війни / битви | німецько-радянська війна |
| Нагороди |
    |
Василь Галямович (Миколайович)[1] Булатов - командир кулеметного взводу 40-го стрілецького Амурського полку 102-ї стрілецької дивізії 48-ї армії, молодший лейтенант. Герой Радянського Союзу.
Біографія[ред. | ред. код]
Ранні роки[ред. | ред. код]
Василь Галямович Булатов народився 1921 року в селі Чутай (за іншими даними, в селі Нижній Чутай[2]), Балтасинського району ТАРСР, у родині татарського селянина. У 1942 році вступив до лав Червоної армії та проходив навчання у військовому училищі, після закінчення якого в 1944 році був відправлений на Далекий Схід у званні молодшого лейтенанта[3]. Звідти Булатов у складі 40-го стрілецького Амурського полку 102-ї стрілецької дивізії[4] вирушив на фронт.
Участь у Німецько-радянській війні[ред. | ред. код]
Брав активну участь у звільненні Білорусії. 24 червня 1944 року кулеметний взвод під командуванням молодшого лейтенанта Булатова, під щільним вогнем противника форсував річку Друть і, закріпившись на протилежному березі, забезпечив успішний наступ із цього рубежу всієї стрілецької роти. Наступного дня взвод Булатова кулеметним вогнем відбив три контратаки супротивника, при цьому сам Василь Булатов особисто знищив до взводу гітлерівців[1].
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 23 серпня 1944 року за зразкове виконання завдань командування у боротьбі проти німецько-фашистських загарбників та виявлені при цьому мужність та героїзм Василю Галямовичу Булатову було присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням медалі «Золота Зірка».
Учасник Параду Перемоги у Москві.
Після війни[ред. | ред. код]
1946 року Василь Булатов демобілізувався і повернувся на батьківщину. Працював у міліції старшим оперуповноваженим карного розшуку, а пізніше — заступником начальника відділення БХСС . Заслужений працівник МВС СРСР. У 1961 році закінчив Казанський державний університет. 1965 року був призначений заступником начальника з політико-виховної роботи лінійного відділу міліції на станції «Казань» Горьківської залізниці.
Василь Булатов дослужився до звання підполковника МВС, був нагороджений медаллю «За трудову відзнаку» та знаком «Заслужений працівник МВС».
Василь Галямович Булатов помер 1988 року. Похований на Татарському цвинтарі в Казані[5] .
Пам'ять[ред. | ред. код]
- Меморіальна дошка на честь Булатова встановлена Російським військово-історичним товариством на будівлі Чутаєвської школи Балтасинського району, де він навчався.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Булатов Василий Галямович (Николаевич). Архів оригіналу за 10 квітня 2012. Процитовано 28 грудня 2011.
- ↑ Герои Советского Союза из ТАССР. Архів оригіналу за 7 вересня 2012. Процитовано 28 грудня 2011.
- ↑ Кто есть кто. Архів оригіналу за 7 вересня 2012. Процитовано 28 грудня 2011.
- ↑ 102-я Дальневосточная. Процитовано 28 грудня 2011.
- ↑ Могила Булатова
Література[ред. | ред. код]
- Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М. : Воениздат, 1987. — Т. 1. — 911 с. с. — 100 000 прим. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382.
- Герои Советского Союза — наши земляки. — Казань, 1982. — Т. 1. — С. 70—72.
- Навечно в сердце народном / редкол.: И. П. Шамякин (гл. ред.) и др. — 3-е изд., доп. и испр. — Мн.: Белорусская советская энциклопедия, 1984. — С. 77. — 607 с. — 65 000 экз.
Посилання[ред. | ред. код]
- Булатов Василь Галямович. // Сайт «Герои страны» (рос.). Процитовано 31 липня 2015.
|
- Народились 15 вересня
- Народились 1921
- Уродженці Балтасинського району
- Померли 25 червня
- Померли 1988
- Померли в Казані
- Поховані на Татарському цвинтарі в Казані
- Випускники Казанського університету
- Герої Радянського Союзу
- Кавалери ордена Леніна
- Кавалери ордена Вітчизняної війни I ступеня
- Кавалери ордена Червоної Зірки
- Заслужені працівники МВС СРСР
- Учасники Параду Перемоги
- Майори (СРСР)