Булахов Михайло Гапейович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Булахов Михайло Гапейович
біл. Міхаіл Гапеевіч Булахаў
Народився 22 липня 1919(1919-07-22)
Maslakid, Горецький повітd, Гомельська губернія, РСФРР
Помер 5 травня 2012(2012-05-05) (92 роки)
Країна  Російська СФРР
 СРСР
 Білорусь
Діяльність мовознавець
Alma mater Могилівський державний університет імені Аркадія Кулешова (1940)
Заклад Білоруський державний педагогічний університет імені Максима Танка
Інститут мовознавства імені Якуба Коласаd
Білоруський державний університет
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор філологічних наук[d]
Вчителі Бархударов Степан Григорович
Війна німецько-радянська війна
Нагороди
орден Вітчизняної війни II ступеня орден Червоної Зірки орден Франциска Скорини медаль Франциска Скорини
премія Ради Міністрів СРСР Заслужений діяч науки Білоруської РСР

Бу́лахов Михайло Гапейович (біл. Булахаў Міхаіл Гапеевіч, 22 липня 1919, с. Маслаки Могильовської області, Білорусь — 5 травня 2012) — білоруський мовознавець. Доктор філологічних наук (1966), професор (1967). Заслужений діяч наук Білорусі (1972). Нагороджений медаллю (1990) та орденом Ф. Скорини (1997). Учасник Другої світової війни.

Біографія[ред. | ред. код]

Закінчив Могильовський педагогічний інститут (1940). Працював учителем (1939—1940); у Мінському педагогічному інституті (1948—1951): асистент, викладач, старший викладач, від 1949 — завідувач кафедри російської мови; 1951—1965 — в Інституті мовознавства Білоруської АН: старший науковий співробітник, від 1952 — завідувач сектору сучасної білоруської мови. 1965—1975 — завідувач кафедри російської мови Білоруського університету; 1975—1990 — завідувач кафедри загального і російського мовознавства, від 1990 — професор Білоруського педагогічного університету. Наукові роботи присвячені російському, білоруському, слов'янському та загальному мовознавству. Вивчав «Слово о полку Ігоревім», особливості мови текстів, виданих Ф. Скориною; досліджував прикметник у білоруській мові, звукову і граматичну систему сучасної білоруської літературної мови; розробив основні принципи побудови повної граматики. Співавтор п'ятитомної «Энциклопедії „Слова о полку Игореве“» (Санкт-Петербург, 1995), керівник автор. колективу зі створення «Граматыкі беларускай мови» (т. 1, Мінськ, 1962; т. 2, Мінськ, 1966), низки навчальних підручників і посібників. Тритомна праця Б. «Восточнославянские языковеды: Библиогр. словарь» (Минск, 1976—78, т. 1—3) містить статті про життя й наукову діяльність 354-х східнослов'янських мовознавців від 16 століття.

Праці[ред. | ред. код]

  • Развіццё беларускай літаратурнай мови ў XIX—ХХ ст. ва ўзаемаадносінах з іншымі славянскімі мовамі. Мінск, 1958;
  • Гісторыя прыметнікаў беларускай мовы XIV—XVII стагоддзяў. Мінск, 1971;
  • Гісторыя прыметнікаў беларускай мовы. Мінск, 1973; Восточнославянские языки. Москва, 1987 (співавт.);
  • «Слово о полку Игореве» в литературе, искусстве, науке: Краткий энциклоп. слов. Минск, 1989.

Література[ред. | ред. код]

  • Германович И. К. Булахов Михаил Гапеевич. Минск: 1999.
  • Ліўшыц, Уладзімір. Выдатны вучоны лінгвіст// У кн.: Раскопкі вакол Горацкага Парнаса.— Горкі: 2001.— С.167-170.
  • М. Г. Железняк Енциклопедія сучасної України. — Т. 3. — Київ, 2004., стор. 576