Булла Карл Карлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Булла Карл Карлович
Karl Bulla.jpg
Народився 26 лютого 1855(1855-02-26)
Ґлубчице, Ґміна Ґлубчице, Глубчицький повіт, Опольське воєводство, Польща
Помер 2 грудня 1929(1929-12-02)[1] (74 роки) або 28 листопада 1929(1929-11-28)[2] (74 роки)
Сааремаа, Естонія
Громадянство (підданство) Flag of Russia.svg Російська імперія
Діяльність фотограф[2]
Діти Viktor Bulla[d]
CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

Карл Ка́рлович Булла́ (Карл Оствальд Булла, *1853[3] або 1855[4] — †1929) — російський фотограф німецького походження, котрого називають батьком фоторепортажу в Росії[5].

Біографія[ред.ред. код]

Карл Освальд Булла народився в Пруссії у місті Любецьк 26 лютого 1855[4] (за іншими даними 1853[3] року) в родині купця. Його батько — Карл Освальд Булла, мати — Ганна, уроджена Шефлер. У 1865 році разом з батьками переїхав у Петербург і поступив на службу у фірму по виготовленню й продажу фотоприладів «Дюпант», спочатку посильним, а згодом лаборантом та учнем.

У двадцятилітньому віці Булла відкриває невеличкий завод по виробництву «моментальних сухих бром-желатинових пластин». Ці пластини згодом набули популярності не тільки у Санкт-Петербургу але й у всій Російській імперії. У лютому 1876 Карл Булла подав прохання про натуралізацію і у червні 1876 отримує громадянство Російської імперії.[4]

У 1875 році Булла відкриває свою першу фотографічну студію на Садовій вулиці, 61 і незабаром ставав модним фотографом. Протягом десяти років, він займається портретною павільйонною фотографією. Потім у 1886 він одержав дозвіл Управління поліції Петербурга, яке дозволяло йому робити фотографії поза студією. Однак він не залишав студійну фотографію але став все більше залучений до зйомок міського життя.

У 1894 році Міністерство внутрішніх справ дозволяє друк поштових карток приватного виготовлення. Після чого Карл Булла відкриває друкарню для друку поштових листівок і починає працювати в жанрі фоторепортажу. В його інтереси входять вуличні сцени, архітектура, транспортні засоби й представники самих різних професій від пожежного до сестри милосердя. Знімки в його виконанні публікуються на сторінках найвідоміших російських і закордонних журналів, що робить його дуже популярним. Він стає піонером репортажного портрету, фотографує Федора Шаляпіна, Льва Толстого, Іллю Рєпіна. У 1904 році Булла одержує дозвіл знімати «види столиці, а також торжества в Найвищій присутності», і стає Офіційним фотографом Міністерства Імператорського двору, Імператорської Публічної бібліотеки, Управління Санкт-Петербургского градоначальства, Російського товариства Червоного хреста, Імператорського Російського пожежного товариства та ін. Також він був офіційним ілюстратором журналів «Нива», «Огонек», «Петербургская жизнь», «Столица и усадьбы».

У фотомайстерні Карл Булла працює разом із синами, які продовжують справу батька. В 1916 році Карл Булла остаточно передає їм свою фотографічна справа, а сам їде у Естонію на острів Сааремаа, де мирно закінчує свої дні у 1929 році, знімаючи етнографічний матеріал і навчаючи місцевих жителів мистецтву фотографії.

Сини[ред.ред. код]

Карл Булла та його сини

Після відставки Карла Булли його фірмою керували його сини, Олександр та Віктор, котрі також стали знаменитими фотографами. Віктор Булла був автором серії фоторепортажів російсько-японської та Першої світової воєн. Згодом знімав події революції в жовтні 1917 року, створив цикл знімків, присвячених Леніну, Зинов'єву, Камєнєву, Сталіну, був штатним фотографом Смольного. Однак за доносом у липні 1938 року він був арештований як німецький шпигун.[5]

Олександр Булла за обвинуваченням у контрреволюції був засланий на Біломорканал. Помер у 1934 році.[3]

Роботи[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]