Бульвар Шевченка (Запоріжжя)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бульвар Тараса Шевченка
Запоріжжя Запоріжжя
«Годинник закоханих»
«Годинник закоханих»
Місцевість Центр
Район Вознесенівський
Колишні назви
Проспект Андрія Жданова
Загальні відомості
Координати початку 47°51′03″ пн. ш. 35°06′57″ сх. д. / 47.8508051° пн. ш. 35.1158654° сх. д. / 47.8508051; 35.1158654
Координати кінця 47°50′21″ пн. ш. 35°06′07″ сх. д. / 47.839231° пн. ш. 35.101863° сх. д. / 47.839231; 35.101863
Поштові індекси 69000, 69002, 69037, 69105
Транспорт
Автобуси Bus icon SPB.svg: 4, 14, 17, 18, 39, 44А, 46, 54, 55, 59, 61, 62, 63, 63А, 67, 69, 72, 73, 75, 76, 80, 81, 83, 84, 85, 88, 89, 90, 92, 93, 99
Тролейбуси Trolley icon SPB.svg: 3, 8, 9, 11, 13, 14, 17
Покриття асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі Готель «Khortitsa Palace», Палац культури «Дніпроспецсталь», «Годинник закоханих», школа №20, міська лікарня № 10
Зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа
CMNS: Бульвар Шевченка (Запоріжжя) на Вікісховищі

Бульвар Тараса Шевченка — бульвар у центрі міста Запоріжжя, розташований перпендикулярно проспекту Соборному.

Історія[ред. | ред. код]

Виник наприкінці 1940-х років. З 1949 року носив ім'я Андрія Жданова, радянського партійного діяча, відомого запровадженням культурної доктрини. 26 січня 1989 року бульвар отримав сучасну назву[1].

Інфраструктура[ред. | ред. код]

На бульварі Шевченка встановлено кілька пам'ятників.

1974 року на честь радянських льотчиків, що брали участь у Другій світовій війні було встановлено літак МіГ-19, пізніше, у 1997 році, однак він був змінений відновленим винищувачем часів війни Ла-5.

2002 року, за ініціативою тодішнього мера Запоріжжя Олександра Поляка, на бульварі Шевченка споруджена мережа фонтанів та «Годинник закоханих». Спочатку для годинника, прикрашеного гербом Запоріжжя, планувалася роль міських «курантів», але потім їх вирішили зробити музичними — тепер з настанням кожної нової години хронометр програє уривок з пісні «Коли весна прийде, не знаю…», що вважається неофіційним гімном Запоріжжя (з художнього фільма «Весна на Зарічній вулиці»). А «закоханим» годинник став після того, як молодята узяли за традицію обов'язково біля них фотографуватися[2].

2005 року, на розі бульвару Шевченка та вулиці Перемоги, було відкрито пам'ятник до 60-ї річниці Перемоги у Другій світовій війні[3].

У 2011 році збудований 17-поверховий чотиризірковий готель і бізнес-центр Khortitsa Palace, який розташований наприкінці бульвару з виглядом на Дніпро, Набережну і острів Хортиця.

14 лютого 2019 року на бульварі Шевченка навпроти міської ради і біля «Годинника закоханих» встановлено Стелу закоханих. Вона представляє собою прямокутну фігуру з серцем та Купідоном нагорі. Також в скульптурі вбудований барабан, покрутивши який можна побачити «пророкування», що очікує закоханих: дружба, любов, поцілунок, подарунок, побачення або весілля. Відкриття стели пройшло під час заходу щодо встановлення рекорду Запоріжжя за кількістю одночасно пар, що цілуються, а також за тривалістю поцілунків[4][5].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]