Бульвар Штефан чел Маре ші Сфинт (Кишинів)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бульвар Штефан чел Маре ші Сфинт
 Молдова
Bulevardul Ştefan cel Mare şi Sfânt
Населений пункт Кишинів
Район Центр
Історичні відомості
Назва на честь Штефан Великий
Колишні назви Міліонна
Московська
Олександрівська
бульвар Короля Карола II
вулиця Леніна
проспект Леніна
Загальні відомості
Протяжність 3,8 кілометра
Зовнішні посилання
Мапа
CMNS: Бульвар Штефан чел Маре ші Сфинт у Вікісховищі

Бульвар Штефан чел Маре ші Сфинт(рум. Bulevardul Ștefan cel Mare și Sfânt «Бульвар Штефана Великого та Святого») знаходиться в центральному секторі міста Кишинева. Розташований між площею Свободи та площею Дімітріє Кантеміра, має довжину 3,8 км і є найважливішою міською магістраллю, головною віссю Кишинева, уздовж якої з часом розташовувалися найважливіші життєві об’єкти, соціальні, політичні, економічні та культурні. , необхідного для виконання його функції як міста проживання області, потім як столиці губернаторства та республіки.

Історія[ред. | ред. код]

На початку століття XIX там же була Мільйонна вулиця, з 1840-х рр. до 1877 р. називалася Московська вулиця, потім Олександрівська вулиця (1877–1924), буд. Олександр Добрий (1924–1944). У 1931 році бульвар розділили на два: від площі Свободи (південний кінець вулиці) до вулиці Вірменської він зберіг назву «Александру чел Бун», а від вулиці Вірменської до кінця, де знаходився Військовий шпиталь, називався бд. . Король Карол II. У 1944–1952 роках вулиця носила назву на честь Володимира Ілліча Леніна, після чого була переоголошена бульваром і зберігала свою назву до 1990 року.

Проспект Штефан чел Маре у наші дні[ред. | ред. код]

Державні установи[ред. | ред. код]

Президентський палац

Президентський палац (проспект Штефан чел Маре, 154; збудований у 1990 році, архітектор Ю. Туманян);

Будівля Парламенту (проспект Штефан чел Маре, 105; збудовано у 1976 році, архітектори А. Черданцев та Г. Босенко);

Міська Примарія (проспект Штефан чел Маре, 83; побудована в 1902 році, архітектори М. Елладі та А. Бернардацці);

Будинок уряду Республіки Молдова (Площа Національних Зборів, 1; архітектор С. Фрідлін, 1964);

Будівля Міністерства внутрішніх справ (проспект Штефан чел Маре, 75).

Дипломатичні представництва[ред. | ред. код]

Посольство Російської Федерації у Республіці Молдова (проспект Штефан чел Маре, 153);

Посольство Угорщини в Республіці Молдова (проспект Штефан чел Маре, 131).

Табличка з історією імен бульвар Штефан чел Маре та Сфант у Кишиневі. Оскільки дошка була встановлена ​​незаконно, місцева влада невдовзі її зняла.

Навчальні заклади[ред. | ред. код]

Технічний університет Молдови

Технічний університет Молдови (проспект Штефан чел Маре, 168);

Медичний університет „Н. Тестиміціану" (проспект Штефан чел Маре, 165). Будівля є пам'яткою архітектури початку XX століття (архітектор Михайло Чекеруль-Куш, 1905). Спочатку було збудовано як військовий лазарет. 1950 року сюди було переведено організований 1945 року Медичний інститут.

Наукові установи[ред. | ред. код]

Академія наук Молдови. Розташована на початку вулиці (проспект Штефан чел Маре, 1). Збудована у п'ятдесяті роки архітектором Валентином Медником. Після розпаду СРСР будинок був реконструйований і перефарбований, з нього було збито радянську символіку та встановлено нову емблему АНМ.

Установи зв'язку[ред. | ред. код]

Головпоштамт. Ззнаходиться на розі проспекту Штефан чел Маре та вулиці Влайку Пыркєлаб (проспект Штефан чел Маре, 134; архітектор Валентин Медник).

Центральний офіс «MOLDTELECOM» (проспект Штефан чел Маре, 12; збудовано у 1980-ті роки).

Визначні пам'ятки[ред. | ред. код]

Готель «Національ»

Готель «Національ»[ред. | ред. код]

Одна з будівель сучасної архітектури (проспект Штефан чел Маре, 4; архітектори В. Шалагінов та А. Горбунцов, 1978 рік). Є сімнадцятиповерховою будівлею прямокутної форми. У складі комплексу будівель готелю було збудовано будинок ресторану, округлений з однієї зі сторін і пов'язаний з основним корпусом готелю переходом. Спочатку називалася готелем «Інтурист». Вважалася одним із найпрестижніших готелів Кишинева, в ній був досить високий рівень сервісу.

Органна зала

Органна зала[ред. | ред. код]

Концертний зал (проспект Штефан чел Маре, 81; побудований за проектом інженера Михайла Чекеруль-Куша, 1911). Спочатку в цій будівлі розташовувався Міський банк (пізніше Держбанк СРСР). З ініціативи Першого секретаря Компартії МРСР Івана Бодюла будівля була реконструйована, 1978 року в ній відкрився концертний зал на 555 місць. У залі встановлено єдиний у Молдові орган виробництва чехословацької фірми «Рігер Клос». Наразі у будівлі проходять концерти камерної, органної та симфонічної музики, музичні фестивалі та художні виставки.

Будівля Міської управи

Будівля Міської управи (ратуша)[ред. | ред. код]

Будівлю збудовано в 1902 році архітекторами М. Елладі та А. Бернардацці, на честь Бернардацці на стіні будівлі висить меморіальна дошка. В даний час в цьому будинку розташувалися Примарія Кишинева, а також кілька магазинів. Будівля двоповерхова, збудована у формі літери «Г». Вхід розташований із кута будівлі. Над входом розташована вежа з годинником, виконана в стилі венеціанської готики.

Тріумфальна арка[ред. | ред. код]

Пам'ятка архітектури XIX ст. Була збудована архітектором Л. Заушкевичем у 1840 році на честь перемоги у Російсько-турецьких війнах.

Кафедральний собор

Кафедральний собор[ред. | ред. код]

Кафедральний собор (Собор Різдва Христового) був побудований з ініціативи Митрополита Бенулеску-Бодоні в 1836 архітектором Авраамом Мельниковим, також була побудована і дзвіниця. Собор споруджений у стилі російського класицизму. Будинок центричний, з чотирма портиками по шість колон на фасадах будівлі. Храм увінчує великий купол на круглому барабані, який прорізаний вісьмома великими світловими вікнами. У 1962 році за розпорядженням адміністрації міста було підірвано дзвіницю. Будівлю храму було перетворено на Виставковий зал Міністерства культури МРСР. 1989 року знову передано церкві. У 1997 році дзвіницю було відновлено.

Пам'ятники[ред. | ред. код]

Пам'ятник Стефану Великому

Пам'ятник Стефану Великому (на розі вулиці Бенулеску-Бодоні та проспекту Штефан чел Маре) – символ столиці Молдови (1928 рік, скульптор Олександр Племедяле).

Монумент визволителям від фашистської окупації (знаходиться в центрі площі на розі бульвару Негруці та проспекту Штефан чел Маре, навпроти Академії наук Республіки Молдова).

Пам'ятник «На згадку про жертви радянської окупації та тоталітарного комуністичного режиму» (встановлений у самому центрі Кишинева, навпроти Тріумфальної арки).

Театри[ред. | ред. код]

Національний театр опери та балету Республіки Молдова[ред. | ред. код]

Будівлю вирішено у сучасному архітектурному стилі (проспект Штефан чел Маре, 152; архітектори Н. Курінної, А. Горшков, скульптори В. Новіков, Н. Сажина, Б. Дубровін, Г. Дубровіна, 1980 рік). У театрі, крім оперних та балетних вистав, регулярно проводяться різноманітні концерти та фестивалі.

Національний Театр імені Міхая Емінеску

Національний театр імені Міхая Емінеску[ред. | ред. код]

Будівля театру була збудована в 1954 році (проспект Штефан чел Маре, 79; архітектори С. Галаджева, В. Смирнов та В. Александров). Це єдина будівля, збудована в радянський період у Кишиневі, внесена до Реєстру пам'яток історії та культури національного значення (за пропозицією Академії Наук Республіки Молдова). Спочатку в ньому працювали оперний та драматичний театри, об'єднані в одну трупу. Театр носив ім'я А. С. Пушкіна. З 1957 року музична частина трупи утворила Молдавський театр опери та балету і працювала в старій будівлі театру до будівництва нового у 1980 році. З 1994 року отримав ім'я класика румунської літератури Міхая Емінеску.

Кінотеатр "Патрія"

Кінотеатр "Патрія"[ред. | ред. код]

На місці нинішнього кінотеатру «Патрія» (проспект Штефан чел Маре, 103) у XIX столітті стояв Англійський клуб, будинок якого згорів у 1886 році. Після пожежі міська влада вирішила звести на місці клубу будинок для дворян. Будівлю проектував архітектор Генріх Лонський (Австрія). У 1888 році відкрилася будівля Благородних зборів. Воно було збудовано у класичному стилі з елементами бароко. У 1897 році саме в цьому будинку відбувся перший у Бессарабії показ фільму.

Будівля Благородних зборів, як і багато будинків у Кишиневі, була знищена під час Другої світової війни. Після війни неподалік зруйнованої будівлі відкрився дерев'яний кінотеатр, на його місці зараз розташовуються кілька кафе. 1952 року відкривається новий кінотеатр «Патрія».

Парки[ред. | ред. код]

Парк Штефан чел Маре[ред. | ред. код]

Парк Штефан чел Маре

Парк знаходиться у самому центрі міста. Був розбитий ще 1818 року з ініціативи дружини губернатора Бессарабії Олексія Бахметєва. Спочатку у відсутності назви і називався просто «Міський сад», хоча городяни неофіційно називали парк Александровским[45]. У шістдесятих роках XIX століття був обнесений чавунною огорожею. У 1885 році в центрі парку на гранітній колоні встановлено бронзове погруддя великого російського поета Олександра Пушкіна (скульптор Олександр Опекушин). Саме біля цього парку стояв зруйнований румунами пам'ятник імператору Олександру I, а пізніше на його місці було поставлено пам'ятник Стефану Великому. У радянські часи парк носив назву «Парк імені А. С. Пушкіна», після розпаду СРСР отримав ім'я «Парк Штефан чел Маре». У парку чотири фонтани, до одного з них, центрального, сходяться променями всі його алеї. Площа парку – сім гектарів.

Сквер Кафедрального Собору[ред. | ред. код]

Сквер Кафедрального Собору

Розташований навпроти Будинку уряду Республіки Молдова, за Тріумфальною аркою. У центрі скверу знаходиться Кафедральний собор. Був закладений у 1836 році. Площа скверу — 9 гектарів. Сквер має вісім входів, від яких прямі доріжки сходяться до Кафедрального Собору.