Булітко Вікторія Сергіївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вікторія Булітко
Вікторія Булітко
Вікторія Булітко
Ім'я при народженні Булітко Вікторія Сергіївна
Народилася 25 січня 1983(1983-01-25) (38 років)
Запоріжжя, Українська РСР, СРСР[1]
Громадянство Україна Україна
Діяльність акторка театру та кіно
співачка, музикант
Alma mater Запорізький національний університет
Заклад Запорізький академічний театр молоді[1], Київський академічний драматичний театр на Подолі[1] і Дизель Шоу[2]
Роки діяльності з 2000 — тепер. час
IMDb ID 7141293
Нагороди та премії
«Київська пектораль» — «Найкраща музична концепція вистави»,
«Найкраще виконання жіночої ролі».
Лауреат премії «Людина року» у номінації «Нова генерація року»
CMNS: Вікторія Булітко у Вікісховищі
Актори «Дизель шоу» у Мелітополі, 2018

Вікторія Сергіївна Булітко (нар. 25 січня 1983[3][4][5], Запоріжжя) — українська акторка театру та кіно, співачка.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилася в родині педагогів. Закінчила фізико-математичний клас школи № 23.

Закінчила театральне відділення Запорізького національного університету, факультет соціальної педагогіки та психології за спеціальністю акторка театру та кіно. Педагоги — заслужена артистка України Л. І. Фриган, заслужений діяч мистецтв України Г. В. Фортус[6].

З 2001 року працювала в Запорізькому академічному театрі молоді.

У 2008—2016 роках акторка Київського академічного драматичного театру на Подолі.

З 2015 року працює у «Дизель Студіо»[7][8]. Знімається в проєктах студії таких як: «Дизель-шоу», скетч-шоу «На трьох», серіал «Вижити за будь-яку ціну» та інших.[9] 2019 брала участь у шоу «Танці з зірками».

Фільмографія[ред. | ред. код]

рік стрічка роль примітки
2007 «Веселі усмішки» (серіал) (Україна) Любочка [10]
2008 «Втеча з нового життя» (фільм)
2008 «Небезпечна заздрість» (серіал)
2008 «Чужі помилки» (серіал)
2009 «Повернення Мухтара» (серіал)
2009 «Світ Соні» (серіал)
2009 «Дурейтер» (серіал)
2010 «Красуні» (серіал) Різні ролі скетч[11]
2010 «За законом» (серіал)
2010 «Повернення Мухтара» (серіал)
2011 «Три сестри» (серіал) (Україна) Руда(головна) сезон 1-3[12][13]
2011 «Маршрут милосердя» (серіал)
2011 «Таксі» (серіал)
2011 «Байки Мітяя» (серіал) репортер програми «Великі скандали»
2012 «Три сестри» (серіал) (Україна) Руда (головна) сезон 4-6[14]
2012 «Алмазний хрест» (фільм) (Україна)
2012 «Щоденник вагітної» (серіал) (Україна) Олена, вагітна (головна) [15]
2015 «Краща партія» (Україна) співробітниця поліції, сержант
2018 Папаньки Помічниця
2019 Готель Едельвейс співробітник поліції
2020 Папаньки 2 Помічниця

Телевізійні проєкти[ред. | ред. код]

рік назва телеканал
2006 Передача «Ялта-Москва-Транзит» — ведуча НТВ (Росія)
2007 Гумор. програма «Останній комік»[16] ICTV
2008 Гумор. телепередача «Сміх без правил» ТНТ (Росія)
2009 Телепередача «Анекдоты по-українськи» ICTV
2011 Телепроєкт «Велика різниця по-українськи» ICTV, 1+1
2012 Телепроєкт «Добрий вечір» 1+1
2012 Телепроєкт «Кузня зірок 3» ТЕТ

Ролі в театрі[ред. | ред. код]

2018 року в Мелітополі
Київський академічний драматичний театр на Подолі (2008—2016, 2018)
спектакль роль режисер
«Минулого літа у Чулімську»[ru][17] Валентина (головна) Народний артист України, лауреат Національної премії ім. Тараса Шевченка Віталій Малахов
«Вічно живі»[18] Вероніка Богданова(головна) Народний артист України, лауреат Національної премії ім. Тараса Шевченка Віталій Малахов
«La Bonne Anna, або як зберегти сім'ю» Анна (головна) Заслужений артист України Ігор Славинський
«На дні» Настя Народний артист України, лауреат Національної премії ім. Тараса Шевченка Віталій Малахов
«Люксембурзький сад» Шансоньє Заслужений артист України Ігор Славинський
«Опера мафіозо» Олівія Народний артист України, лауреат Національної премії ім. Тараса Шевченка Віталій Малахов
«Ігри олігархів» Учасник реклам та анонсів Народний артист України, лауреат Національної премії ім. Тараса Шевченка Віталій Малахов
«Мертві душі» Манілова Лізонька Заслужений артист України Ігор Славинський
«Шість чорних свічок» Венді Народний артист України, лауреат Національної премії ім. Тараса Шевченка Віталій Малахов
Запорізький академічний театр молоді (2000—2008)
спектакль роль режисер
Брехня на довгих ногах Ольга Чіголелла Г. Фортус
Дохідне місце Стеша В. Денисенко
Кришталеве серце Принцеса Нітенісенка И. Яновська
Місье Амількар Вірджинія Г. Фортус
Теремок Мишка В. Голяк
Безимена зірка Учениця В. Денисенко
Три порося Ніф-ніф А. Тихоміров
Пригоди в країні МДД Бандитка Г. Фортус
Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg Гурт Булітко (Булітко Вікторія) — compilation

Музична кар'єра[ред. | ред. код]

Вокалістка гурту «Булітка»[19] — автор всіх пісень (текстів і музики). Автор багатьох композицій для різних ТВ-проєктів (СТБ, К1, тощо)[20].

Участь у конкурсах та фестивалях[ред. | ред. код]

  • 2012 — Фестиваль «Добрий театр — 2012» Енергодар, Україна[21][22]

Відзнаки і нагороди[ред. | ред. код]

Отримання нагороди «За найкраще виконання жіночої ролі», театральна преміяКиївська пектораль (2012)
  • 2009 — Театральна премія ім. Амвросія Бучми «Бронек-2009»
    номінація «Мистецька надія».[23]
  • 2011 — фестиваль «Голосячий КіВіН 2011» Латвія, Юрмала
    «Великий КіВіН у темному» в складі команди «Дівчата з Житомира».[24]
  • 2012 — фестиваль «Добрий Театр»
    «Найкраща жіноча роль» за роль Валентини у виставі «Минулого літа в Чулимську» за п'єсою Вампілова.[25][26]
  • 2012 — Лауреат театрального голосування «Вірю!»
    «Найкраще виконання жіночої ролі» за роль Валентини у виставі «Минулого літа в Чулимську» художній керівник народний артист України, лауреат Національної премії ім. Шевченка Віталій Малахов.[27]
  • 2012 — Лауреат XX ювілейної театральної премії «Київська пектораль»
    «За найкращу музичну концепцію» Вікторія Булітко і Іван Небесний спектакль «Минулого літа в Чулимську» за п'єсою Вампілова.[28][29][30]
  • 2012 — Лауреат XX ювілейної театральної премії «Київська пектораль»
    «За найкраще виконання жіночої ролі» Вікторія Булітко за роль Валентини у виставі «Минулого літа в Чулимську» за п'єсою Вампілова. Театр на Подолі, м. Київ художній керівник, народний артист України, лауреат Національної премії ім. Тараса Шевченка Віталій Малахов.[31][32][33][34][35]
  • 2012 — лауреат загальнонаціональної премії «Людина року» у номінації «Нова генерація року»[36].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в http://bulitka.com/about-viktoria-bulitko.html
  2. ↑ https://resume.bulitko.com/
  3. ↑ Gazeta.ua (2012-03-29). Артистам подарили три квартиры. Gazeta.ua (ru). Процитовано 2020-02-11. 
  4. ↑ 10 откровений Виктории Булитко // Звезды и советы. — 18-24 декабря 2019. — № 51 (410). — С. 8.(рос.)
  5. ↑ «Киевская пектораль»: триумф Театра на Подоле и упадок национальных театров. web.archive.org. 2016-03-07. Процитовано 2020-02-11. 
  6. ↑ Кафедра акторської майстерності
  7. ↑ Вікторія Булітко-біографія, фото та відео ICTV
  8. ↑ Зірка Дизель Шоу Вікторія Булітко показала особисті фото ICTV
  9. ↑ Вікторія Булітко — «українська» Едіт Піаф" «Високий замок»
  10. ↑ скетч шоу Веселі усмішки
  11. ↑ На съемках Викторию Булитко разыграли…
  12. ↑ К1 навчить, як вийти заміж за олігарха
  13. ↑ Три сестри на K1. Архів оригіналу за 30 листопад 2012. Процитовано 3 грудень 2012. 
  14. ↑ Продакт — плейсмент ТМ «Золоте серце» — в комедійному серіалі «Три сестри»
  15. ↑ Прем'єра на К1! Скетч — шоу «Щоденник вагітної»
  16. ↑ ICTV нарешті обрав «останнього коміка»
  17. ↑ Витоки — Театр на Подолi. Архів оригіналу за 7 листопад 2017. Процитовано 5 листопад 2017. 
  18. ↑ Живі й колишні. ZN.UA. 15 травня 2015. Архів оригіналу за 13 листопада 2019. Процитовано 13 листопада 2019. 
  19. ↑ Факультет соціальної педагогіки та психології
  20. ↑ «Булітка»
  21. ↑ Міжнародний фестиваль «Добрий театр». Архів оригіналу за 27 жовтень 2012. Процитовано 6 грудень 2012. 
  22. ↑ Фестиваль «Добрий театр — 2012». Архів оригіналу за 11 грудень 2013. Процитовано 6 грудень 2012. 
  23. ↑ В номинации «Надежда искусства» («Мистецька надія») эксперты отметили. Архів оригіналу за 12 грудень 2013. Процитовано 6 грудень 2012. 
  24. ↑ «Голосящий КиВиН 2011». Мы знаем, кто поймал свою голосящую птицу удачи!. Архів оригіналу за 23 липень 2011. Процитовано 6 грудень 2012. 
  25. ↑ Енергодарський фестиваль «Добрий театр-2012». Переможці
  26. ↑ «Серебряный колокольчик» увез в Киев Театр на Подоле. Архів оригіналу за 12 грудень 2013. Процитовано 6 грудень 2012. 
  27. ↑ Итоги театрального голосования «Верю». Архів оригіналу за 12 листопад 2012. Процитовано 6 грудень 2012. 
  28. ↑ Две «звезды» с запорожской пропиской. Архів оригіналу за 10 грудень 2013. Процитовано 6 грудень 2012. 
  29. ↑ Ко Дню театра художникам вручили почетные Киевские пекторали
  30. ↑ У Києві відзначили лауреатів ювілейної «Київської Пекторалі»
  31. ↑ Тоска по реальности
  32. ↑ Юбилейная «Киевская пектораль» определилась с фаворитами. Архів оригіналу за 11 грудень 2013. Процитовано 6 грудень 2012. 
  33. ↑ Вручили «Київську Пектораль» 2012
  34. ↑ Київська «Пектораль»: тріумф Театру на Подолі
  35. ↑ Газеты Верховной Рады Украины. Архів оригіналу за 11 грудень 2013. Процитовано 6 грудень 2012. 
  36. ↑ БУЛІТКО Вікторія - Людина Року. Архів оригіналу за 2018-08-07. Процитовано 2018-08-07. 

Посилання[ред. | ред. код]

Фото, відео та аудіо
Тематичні сайти
Премія «Київська пектораль» за найкраще виконання жіночої ролі
1990—і
2000–і
2010–і
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Булітко_Вікторія_Сергіївна&oldid=30603734