Бунт (Книга)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бунт
Ihor Pavlyuk Bunt.JPG
Жанр книга лірики і драматичних поем
Автор Ігор Павлюк
Мова українська мова
Опубліковано 2006

Бунт: Лірика і драматичні поеми.— Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2006. — 2006. — 220 с.

Художнє оформлення народного художника України Івана Сколоздри.

Книга «Бунт» — номінант на Шевченківську премію 2008 року.

За книги «Бунт» і «Магма» Ігор Павлюк одержав Народну Шевченківську премію [1].

Анотація[ред. | ред. код]

« Поезія Ігоря Павлюка звучить так глибинно й істинно по-українськи, що здається: наші предки глаголять крізь нас до нащадків. «Бунт» – метафора-кардіограма пульсації грішно-святого буття, інтимне дихання епохи.

Для шанувальників української поезії, широкого кола читачів

»

Вислови про книгу (див. у книзі)[ред. | ред. код]

  • З великим задоволенням прочитав Ваші нові поезії. Багата настроєвість, несподівані асоціації, поетична енергія і часто афористичність мови, відчувається подих натхнення. Іван Дзюба
  • Для поезій Ігоря Павлюка властива якась філософська затятість на пориванні відкритись глибше, ніби це можливо в поетичному самовираженні… Хочеться вірити, що «алергія на вічність»(Ігор Павлюк) ― щирий нігілізм самокритичної генерації, як і те, що про патріотичне Ігор Павлюк пише без іронії… Микола Жулинський
  • Ігор Павлюк — поет невичерпної сили, в таємничій поліській душі якого дивним, майже містичним чином відлунюють буйні степові голоси незабутніх Миколи Вінграновського і Валерія Іллі. Я став читати Ігоря Павлюка з часу публікації його поезій в журналі «Основа». Валерій Ілля тоді передрікав поетові велике майбуття. Не помилився. Павло Загребельний
  • А тим часом з Божим деревом полину в очах ходить світом поет надприродної сили переживання… З такою душею ― і на зорях привітають. Валерій Ілля
  • За нинішнього постнульового падіння суспільної моралі, такі особистості, як Ігор Павлюк, є обнадійливим взірцем передовсім для молоді. Оскільки він своєю життєвою і творчою практикою доводить, що є константи — Україна, мати, отець, рідна земля, — які не надаються на торги. Бо — вічні. І в цьому — крайня необхідність поезії Ігоря Павлюка нині і прісно. Борис Олійник
  • Вчитуєшся у вірші Ігоря Павлюка ― і ще раз вториш собі подумки: таки бути. БУТИ УКРАЇНІ. Михайло Осадчий
  • Я провів дуже гарну годину з Вашими віршами. Найкращі з них ― це справді високе мистецтво. Ви ― дуже чутливий лірик, а при тому добрий майстер строфи. Богдан Рубчак

Посилання[ред. | ред. код]