Бурак Юлія Василівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бурак Юлія Василівна
Народилася 1921(1921)
тепер Львівська область
Померла невідомо
Національність українка
Партія КПРС
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці Орден Леніна Орден Леніна

Юлія Василівна Бурак (1921(1921), тепер Львівська область — ?) — українська радянська діячка, новатор виробництва, регулювальниця радіоапаратури, старший майстер відділу технічного контролю Львівського виробничого об'єднання «Електрон» Львівської області. Герой Соціалістичної Праці (26.04.1971). Депутат Верховної Ради УРСР 4—5-го скликань.

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася у родині залізничника. У 1937 році закінчила два курси Львівської торговельної школи.

Трудову діяльність розпочала у 1937 році на Львівській приватній фабриці «Контакт». З 1939 року працювала секретарем дирекції заводу, а потім техніком-регулювальником Львівського заводу «Контакт».

Після завершення німецько-радянської війни продовжила працю на заводі «Контакт». З 1950 року працювала старшим контрольним майстром відділу технічного контролю цеху складання електролічильників, а після реорганізації заводу «Контакт» у Львівський телевізорний завод в 1957 році — старшим контрольним майстром відділу технічного контролю та регулювальницею радіоапаратури. Виконувала виробничу норму на 150—180%.

З 1970 року — регулювальниця радіоапаратури, старший майстер відділу технічного контролю Львівського виробничого об'єднання «Електрон» Львівської області.

Вибиралася членом Української республіканської ради профспілок, членом Комітету радянських жінок, депутатом Львівської міської ради депутатів трудящих.

З 1976 року — на пенсії у місті Львові. Очолювала жіночу раду Львівського виробничого об'єднання «Електрон».

Нагороди[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • газета «Вільна Україна» (Львів) — 1955 рік — лютий.
  • Клевцов А. Высокое напряжение // Отчизны звезды золотые: Очерки о Героях Советского Союза и Героях Социалистического Труда города Львова. — Львов: Каменяр, 1977. — С. 176—179.