Бурдулі Володимир Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Володимир Іванович
Володимир Іванович
Володимир Іванович
Особисті дані
Повне ім'я Володимир Іванович
Бурдулі
Народження 26 жовтня 1980(1980-10-26)[1][2] (43 роки)
  Тбілісі, СРСР
Зріст 184 см
Вага 74 кг
Громадянство  Грузія
Позиція півзахисник
Юнацькі клуби
Грузія Динамо (Тбілісі)
Професіональні клуби*
1997—2004 Грузія «Динамо» (Тбілісі) 111 (22)
1999—2000  Грузія «Тбілісі» 21 (2)
2004  Грузія «Локомотив» (Тбілісі) 10 (2)
2005 Росія «Аланія» 14 (0)
2005—2006 Грузія «Динамо» (Тбілісі) 12 (4)
2006—2007 Україна «Кривбас» 20 (1)
2007—2008 Україна «Зоря» (Луганськ) 19 (0)
2008—2009 Україна «Таврія» 2 (0)
2009  Україна «Закарпаття» 4 (0)
2010 Грузія «Спартак-Цхінвалі» 5 (0)
2010 Азербайджан «Нефтчі» (Баку) 1 (0)
Національна збірна
2001—2007 Грузія Грузія Грузія 21 (2)
Тренерська діяльність**
2013— Грузія «Сіоні»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Володимир Іванович Бурдулі (груз. ვლადიმერ ივანის ძე ბურდული; 26 жовтня 1980, Тбілісі, Грузинська РСР, СРСР) — колишній грузинський футболіст, півзахисник. Нині головний тренер клубу «Сіоні».

Біографія[ред. | ред. код]

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Почав грати у футбол в Грузії в досить ранньому віці, ще в дитячому саду. Батьки не хотіли, щоб Володимир серйозно займався футболом. Велику роль у зміні їх думки зіграв тренер однієї з футбольних секцій, який побачив гру Бурдулі у дворі і прийшов до батьків додому. Першим тренером був угорець Атила Вихр. Він навчався в Тбілісі, захищав дисертацію по темі «Дитячий футбол». Їх команда називалася «Вакей».

Професійно почав грати у 15 років у «Динамо» з Тбілісі, за другу команду, яку тренував Зураб Майсурадзе. В основу потрапив через рік. В першу команду Володимира взяв відомий футболіст і тренер Давид Кіпіані. Йому майже виповнилося 17 років. У сімнадцять років Бурдулі став чемпіоном Грузії.

Потім вирішив перейти в київське «Динамо». Його помітили на Кубку Співдружності, взимку. Тоді команду тренував Олексій Михайличенко. Але з «Динамо» не склалося. Пробув там півтора місяця, на зборах зламав ногу і 6 місяців не грав. Після травми трохи пограв за тбіліське «Динамо» і владикавказьку «Аланію». Потім міг опинитися в англійській Прем'єр-Лізі — ним цікавився «Манчестер Сіті». Але поки вибирав клуб, трансферне вікно закрилося. Довелося повертатися в Грузію.

Потім, опинився на Україні — подзвонили і запросили спробувати сили в «Кривбасі». Там грузин відіграв рік під керівництвом Олександра Косевича. Після Кривого Рогу перейшов в «Зорю»[3].

У вересні 2008 року перейшов в «Таврію», підписав 2-річний контракт[4], але в команді закріпитись не зуиів, тому здавався в оренду в «Закарпаття».

У 2010 році повернувся на батьківщину. де недовго пограв за «Спартак-Цхінвалі», після чого став гравцем азербайджанського «Нефтчі» (Баку), в якому і завершив професійну кар'єру

Кар'єра в збірній[ред. | ред. код]

За збірну почав грати в 21 рік. Забив 3 голи. Один за молодіжну збірну, і два за першу команду. Забив дуже красивий гол у ворта збірної України під час товариського матчу в Києві у квітні 2002 року.

Тренерська кар'єра[ред. | ред. код]

2013 року очолив клуб елітного грузинського дивізіону «Сіоні».

Особисте життя[ред. | ред. код]

У нього двоє дітей, два хлопчика. Одному шість років, молодшому чотири роки.

Досягнення[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. FBref
  2. BDFA
  3. Бурдули: "Мог оказаться в "Манчестер Сити". Архів оригіналу за 20 листопада 2016. Процитовано 19 листопада 2016.
  4. Володимир Бурдулі підписав 2-річний контракт з «Таврією». Архів оригіналу за 30 березня 2016. Процитовано 19 листопада 2016.

Посилання[ред. | ред. код]