Бури (плем'я)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бури у Богемії та Моравії (І ст. до н.е.)

Бу́ри (лат. Buri) — германське плем'я часів античності і раннього середньовіччя. Згадуються у «Германії» Тацита. Прибули до Центральної Європи зі Східної Балтики. Спільно з маркоманами і квадами заселили Богемію та Моравію, витіснивши звідти кельтів-бойїв. Мали звичаї та мову подібну до свевів. Птолемей згадує про лузьких бурів (лат. Lugi Buri), які мешкали на півдні сучасної Польщі, між Ельбою, Судетами і верхньою Віслою; вони були союзникам лугіїв. У ІІ столітті брали участь у нападі дунайських племен на Римську імперію, воювали проти Марка Аврелія. Уклали з римлянами сепаратний мир, через мали складні стосунки своїми старими союзниками[1]. Розчинилися серед місцевих племен. На початку V століття частина бурів взяла участь у поході свевів до Піренейського півострова. Після заснування Свевського королівства вони осіли на теренах південної Галісії й Північної Португалії, в межиріччі Каваду і Омена, в районі сучасного містечка Терраш-де-Бору («бурські землі»)[2].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Cassius Dio, 72-73
  2. Silva 2006.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Silva, Domingos Maria da. Os Búrios. Terras de Bouro, Câmara Municipal de Terras de Bouro, 2006.

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бури (плем'я)